Методичні підходи до формування конкурентноздатності продукції

Методичні підходи до формування конкурентноздатності продукції Незважаючи на постійний розвиток теорії конкуренції в політичній економії й економічній теорії проблеми конкурентоспроможності стали розглядатися в розвинених країнах як найбільш ключові з середини 70-х - початку 80-х років двадцятого сторіччя, головним чином під впливом економічних змін у системі cвітогосподарських зв'язків, появою нових лідерів на світовій економічній арені [129;158]. Традиційно у всіх ранніх вітчизняних виданнях із проблем маркетингу питання конкурентоспроможності продукції, її маркетингового забезпечення розглядалися стосовно до зовнішньоекономічної діяльності. У цей час по різних аспектах проблеми конкурентоспроможності опублікована достатня кількість наукових праць, що підтверджує об'єктивну складність і неоднозначність досліджуваної проблеми. Розмаїтість трактувань визначень, існування різних методичних підходів вимагає окремих уточнень і узагальнень. Розгляд конкуренції як загального атрибута соціально-економічних систем дозволяє сформувати сприйняття про конкурентоспроможність як «...здатність витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними об'єктами на даному ринку». При цьому об'єктами застосування поняття конкурентоспроможності, на думку автора, можуть бути нормативні акти, науково-методичні документи, проектно-конструкторська документація, технологія, виробництво, що випускає продукцію (послуги), кадри, цінні папери, інформація й підприємство (організація) [170,с.96]. Даний підхід представляється досить обґрунтованим, оскільки об'єктивно виявляє ті сфери, у яких може відбуватися суперництво між окремими конкуруючими об'єктами або суб'єктами. Загальним критерієм конкурентоспроможності є таким чином, ступінь задоволення конкретних потреб у порівнянні з аналогічними об'єктами. В окремих джерелах [17,с.95] при визначенні в загальному вигляді поняття конкурентоспроможності, воно розглядається як «...здатність успішно вести змагання й вигравати в ньому...». Стосовно сфери економіки автори розуміють конкурентоспроможність як «...володіння властивостями, що створюють переваги для суб'єктів економічного змагання». Подібним чином, як «…здатність випереджати інших, використовуючи свої переваги по досягненню поставлених цілей», розглядає загальний зміст конкурентноздатності О.I. Шниpков [166,с.84].