Зміст та класифікація стратегій розвитку підприємств ресторанного господарства

Зміст та класифікація стратегій розвитку підприємств ресторанного господарства Визначення орієнтирів діяльності підприємства у довгостроковій перспективі є одним з ключових завдань управління. Саме тому стратегія розвитку підприємства – це необхідна складова управлінського потенціалу, здатного переводити підприємство з існуючого стану до більш досконалого. Зрозумівши свої стратегічні інтереси і спроможності, підприємство має змогу більш ефективно розробляти подальшу стратегію своєї діяльності. Говорячи про існуючі типи стратегій, слід відзначити, що в даний час не існує єдиного принципу їхньої класифікації. Так, М.Портер як класифікаційну ознаку використовує критерії "ширина цільового ринку" і "тип конкурентної переваги".[20, с.183] І.Ансофф, використовуючи матрицю "продукт-ринок", виділяє стратегію скорочення витрат, розвитку ринку, розвитку товару, стратегію диверсифікованості. [3, с.216] І.Н.Герчікова наводить набір стратегій підприємства залежно від сфери їхнього застосування в розрізі основних (функціональних) завдань управління. [7, с.424] Навіть на підставі вказаних підходів до питання класифікації стратегій суб'єкта підприємницької діяльності можна стверджувати, що існуючі підходи до класифікації стратегій не наділені, на нашу думку, по-перше, властивістю цілісності, по-друге – комплексністю підходу. До того ж при класифікації стратегій не враховуються стратегічні інтереси підприємства в зовнішньому середовищі, а також його внутрішні можливості. Тому необхідно визначити критерії для класифікації стратегій, кількість їх якісних ознак і вибрати найбільш головні серед них. Крім того, треба розглянути зв‘язок між стратегічними інтересами і можливостями підприємства та стратегією його діяльності. Пропонуємо, по-перше, класифікацію проводити, виходячи з таких критеріїв: 1) продукт; 2) ринок; 3) етап життєвого циклу галузі; 4) становище підприємства в галузі; 5) критерій лідерства в конкуренції. По-друге, описуючи можливі стани кожного з відібраних класифікаційних критеріїв і з огляду на їхню неоднорідність за якісною ознакою, пропонуємо виходити з припущення про те, що число таких станів різне для кожного з них.