Прямі податки як регулятор соціально-економічних процесів в Україні

Прямі податки як регулятор соціально-економічних процесів в Україні Особливість прямих податків у порівнянні з непрямими полягає у їх безпосередньому відношенні до об’єкта оподаткування та особи платника. З точки зору регулювання соціально-економічних процесів даний факт має неабияке значення, оскільки його врахування дозволяє спрямовувати вплив держави на відповідні сфери діяльності, інституційні утворення та соціальні групи населення. Саме завдяки цьому регулюючий потенціал прямих податків вважається більш потужним. Кожна сучасна держава, в тому числі і Україна, має досить розгалужену систему прямих податків (рис. 2.3). Тому в даній роботі ми зосередимо свою увагу на основних із них. Найпотужнішими інструментами податкового регулювання соціально-економічних процесів у сучасності відрізняються податок на прибуток підприємств та податок з доходів фізичних осіб. Обидва за своєю сутністю відносяться до підгрупи прибуткових податків. Податок на прибуток підприємств має значно більше інструментів державного впливу на соціально-економічні процеси, ніж вище проаналізовані перерозподільні механізми. Крім застосування ставок, скидок та звільнень, з регулюючою метою активно використовується також специфічна податкова пільга – амортизація. Чи достатнім та ефективним є їх застосування в Україні? Як правило, у питанні проектування ставок податку на прибуток більшість розвинених країн зупинили свою увагу на їх прогресивній шкалі або диференціації за видами діяльності чи організаційно-правовими формами бізнесу та обсягами оборотів підприємницьких структур. В Україні ж діють такі ставки: - стандартна – 25%; - для оподаткування: доходу від виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування; виплат страховиків-резидентів на користь нерезидентів при укладанні договорів страхування чи перестрахування ризику (у тому числі страхування життя) безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, а також при укладенні договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту – 0%;