Вплив адміністрування податків на регулюючі ефекти оподаткування в Україні

Вплив адміністрування податків на регулюючі ефекти оподаткування в Україні В розділі 1.3 цієї роботи ми звертали увагу на те, що серед інструментів податкового регулювання економіки слід виділяти організаційно-управлінські (контролюючі заходи фіскальних служб, фінансові санкції, штрафи). В умовах демократичних держав вони виявляють себе скоріше як побічні наслідки функціонування відповідних структур державного управління (фіскальних служб). Однак, в країнах, що порівняно недавно стали на шлях демократизації суспільства і становлення ринкових відносин, названі інструменти почасти свідомо використовуються для справляння впливу з боку держави на темпи і напрямки розвитку бізнесу. Чи завжди такий вплив є законним – питання площини права. За нашим переконанням, спроби його справити одночасно поєднували і заходи, обґрунтовані з точки зору закону, і суб’єктивні рішення, засновані на політичній доцільності, емоційних налаштуваннях окремих верств населення та чиновницьких кіл. Тим не менш, сам факт відповідного впливу має місце, а тому підлягає дослідженню. В Україні одна з перших спроб вивчення та наукового аналізу даного питання належить В.М. Мельнику. У монографії «Оподаткування: наукове обґрунтування та організація процесу» цей автор висвітлює, крім інших, питання впливу адміністрування податків на ефективність податкової системи. При цьому основну увагу він приділяє фіскальній ефективності, тобто спроможності забезпечувати доходи бюджету. Однак, не рідко автор звертає увагу на можливий обмежуючий (стосовно розвитку економічної активності) вплив адміністрування податків. У контексті нашого дослідження останнє являє собою найбільший інтерес. Серед основних аспектів впливу адміністрування податків на ефективність податкової системи, що можуть бути піддані розрахунково-економічному аналізу, у згаданій праці названі затратність підсистеми адміністрування та її контролюючий вплив [55, с. 165]. Також автор акцентує увагу на інших аспектах, які розрахункам не піддаються, однак логіко-інтуїтивні методи дозволяють встановити їх вплив на ефективність функціонування податкової системи (зокрема, це площини урегульованості взаємовідносин з платниками, обґрунтованості та адекватності методики адміністрування, тощо). З виділених нами трьох можливих інструментів організаційно-управлінської дії оподаткування на соціально-економічні процеси, зосередимося спочатку на контролюючих заходах фіскальних служб. Податковий контроль – це система дій і заходів, спрямованих на забезпечення дотримання господарюючими суб’єктами і населенням чинного податкового законодавства з метою наповнення фінансовими ресурсами бюджетів і державних цільових фондів [120, с. 22]. Одним з головних методів його здійснення є податкові перевірки. Вони дозволяють відстежити за документами всю фінансово-господарську діяльність платника за визначений період та проаналізувати її на відповідність діючому податковому законодавству. Нині у вітчизняній практиці податкового контролю використовуються камеральні (невиїзні, кабінетні) та виїзні перевірки. У ході камеральних перевірок досліджуються в основному звітні документи з використанням інформації про реєстрацію платника, про динаміку сплачених ним сум до бюджету та окремих даних, отриманих у ході перевірок інших господарюючих суб’єктів чи громадян (якщо вони мали фінансово-господарські контакти та договірні відносини з даним платником). Виїзні перевірки дозволяють вивчити всю фінансово-господарську документацію платника (договори, первинні документи, регістри обліку, звітність та ін.), а також здійснити співставлення зафіксованих в ній даних (за всіма наявними джерелами) [8; 78; 86; 124]. автор кандидат економічних наук Мельник Микола Миколайович