Договори про надання банками фінансових послуг (договір лізингу та договір факторингу)

Договори про надання банками фінансових послуг (договір лізингу та договір факторингу) Договір про надання фінансових послуг слід розглядати як довірчий (фідуціарний) правочин, згідно з яким послугонадавач (фінансова установа або у випадках, встановлених законом, інший суб’єкт господарювання) надає за попереднім замовленням послугоотримувача (клієнта) фінансову послугу на оплатних і професійних засадах. На професійних засадах вважається вчиненою послуга, що надається систематично або з наміром постійного її вчинення з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів [15, с. 10]. Одноразова операція, пов’язана з прийняттям на себе послугонадавачем безумовного зобов’язання з фіксованою сумою фінансових активів перед послугоотримувачами (суб’єктами господарювання і фізичними особами), може бути визнана фінансовою послугою лише у випадку і в порядку, встановлених законом. В дослідженні Н.В. Дроздової обґрунтовується доцільність встановлення мінімальних вартісних показників фінансових активів, інших чітких критеріїв, спрямованих обмежити існуючу у вітчизняному законодавстві практику безпідставного поширення на підзаконному рівні положень про фінансові послуги на одноразові операції (послуги) щодо фінансових активів на підставі договорів поруки, позики, купівлі-продажу цінних паперів тощо. Н.В. Дроздовою виявлено наступні відзначальні ознаки договору про надання фінансових послуг, сукупність яких дає можливість відмежувати їх від суміжних договірних конструкцій, а саме: 1) наявність визначеного законом суб’єктного складу вказаного зобов’язання - виконавця (послугонадавача) і замовника. В силу обмеженого законом кола виконавців надавати фінансові послуги можуть лише юридичні особи та фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які зареєстровані у встановленому законом порядку як фінансові установи, або які не відносяться до фінансових установ відповідно до закону. Замовником може бути будь-який суб’єкт цивільного права - споживач таких послуг – суб’єкт господарювання чи фізична особа;