Проблеми правового регулювання договорів про надання банківських послуг в Україні

Проблеми правового регулювання договорів про надання банківських послуг в Україні На сьогодні в Україні не можна не бачити глибоких проблем у розвитку та функціонуванні банківської системи. Робота українських банків упродовж останнього десятиріччя здійснювалася за таких несприятливих умов, як незадовільний стан економіки загалом, занепад промислового виробництва, розвинені інфляційні процеси, неадекватно велике оподаткування. Ці чинники призвели до того, що головною стратегією українських банків стала не стратегія розвитку, а стратегія виживання. Склалася ситуація, за якої банки неспроможні виконувати належні їм функції фінансових посередників у зв’язку з неповерненням позичальниками отриманих у банках кредитів та несплатою відсотків за ними. Однією з основних причин цих негативних явищ у вітчизняній економіці є недосконалість законодавчої бази, що регулює банківську діяльність [15, с. 1]. Отже, зрозумілим є те, що правове регулювання як банківських договорів взагалі, так і їх окремих видів потребує подальшого вивчення та доопрацювання. Перш за все, великою проблемою, пов’язаною із кризою, є введення НБУ мораторію на дострокове повернення депозитів. Постановою правління Національного банку України №413 від 5 грудня 2008 року (абзац 5 пункту 2) банкам було заборонено здійснювати дострокове повернення депозитів, тому що вони вкладені в довгострокові кредити й інші активи. Про це говорилося в листі НБУ керівникам комерційних банків. "Національний банк України стурбований, що в результаті дострокових виплат депозитів ліквідність окремих банків залишається під загрозою", - заявили представники НБУ [47]. 5 грудня 2008 року повідомлялося, що НБУ скасував антикризову постанову №319 від 11 жовтня 2008 року „Про додаткові заходи по діяльності банків”, якою, зокрема, був уведений мораторій на дострокове вилучення депозитів, увівши замість цього інші обмеження і їхні формулювання. "Поставити за обов'язок банкам вживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання депозитів (насамперед у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками", - говорилося в тексті постанови. Раніше, у постанові НБУ №319 від 11 жовтня 2008 року, заборона формулювалася інакше: "Виконувати свої зобов'язання по всіх типах договорів по залученню коштів у будь-якій валюті лише у випадку настання строку завершення зобов'язань, незалежно від категорії контрагентів". Проте, у той самий день, тобто 5 грудня 2008 року, НБУ поновив вказану антикризову постанову, виклавши її трішки у іншій редакції. Можливо, вказані дії НБУ й рятують економіку України, проте вони значно підірвали довіру населення до банківської системи, що може призвести до ще більш негативних результатів, ніж ті, які було попереджено. Аналітична служба РА «Експерт-Рейтинг» у грудні 2008 року провела дослідження впливу мораторію на дострокове вилучення вкладів на економіку України й прийшла до наступних висновків: