Особливості реалізації функцій податків в сучасній економіці

Особливості реалізації функцій податків в сучасній економіці Одним із найбільш дискусійних питань теорії оподаткування є формулювання функцій податків і оподаткування. Адже від чіткого з’ясування питання – які функції повинні виконувати податки і оподаткування – залежать і вироблення концептуальних засад податкової політики, і функціонування усієї податкової системи. У зв’язку з цим проаналізуємо сучасні концепції формулювання функцій податків і оподаткування. Зазначимо, що зазвичай під словосполученням „функція податків” в економічних науках розуміється, як правило, призначення податків, зовнішній і внутрішній прояв податкових відносин, мета функціонування інституту податків і оподаткування. О. Д. Данілов та Н. П. Фліссак під функціями податків розуміють насамперед теоретичне передбачення того, що в них проявляється суспільне призначення податків, а саме: як забезпечити доходи держави без нанесення будь-яких збитків розвитку бізнесу в країні [31, с. 18]. Такий підхід, на нашу думку, є дискусійним, оскільки податки завжди наносять певну шкоду платнику, адже сплата податку передбачає, як правило, стягнення з платника певних майнових ресурсів на безповоротній нееквівалентній основі. Крім того, податки можуть сприяти не лише розвитку певного виду бізнесу, а і його пригніченню (адже податкове регулювання може мати і стимулюючу, і дестимулюючу дію). Не потрібно забувати, що податки сплачують не лише організації (бізнес), а й громадяни. Тому доречніше, на нашу думку, вести мову про економічну активність платників. Особливо складним з методологічного погляду є визначення щодо суспільного призначення податків, адже податки встановлює не абстрактне суспільство, а держава в особі уповноважених органів, а це різні поняття. Суспільство може не сприйняти запропоновану державою систему оподаткування, що призводить до масового невдоволення платників або навіть воєнізованих конфліктів (такі випадки знає світова історія). Можлива ситуація, коли суспільство покірно сплачує податки і навіть не замислюється над доцільністю запропонованої системи оподаткування, а зібрані за допомогою податків кошти йдуть на фінансування потреб, які шкодять розвитку суспільства і цивілізації або суперечать проголошеним пріоритетам розвитку (такими прикладами багата радянська історія). Водночас потрібно визнати, що оскільки в ідеалі податки мають суспільне призначення (зокрема, фінансувати суспільні потреби), а сама держава є породженням суспільного розвитку, його виразником, функціональність податків треба розглядати з позицій їх суспільної корисності та результативності. Разом з тим О. Д. Данілов та Н. П. Фліссак досить повно дослідили конкретні функції податків і подали їх науково обґрунтований перелік: фіскальна, регулююча, стимулююча, перерозподільна, контрольна [31, с. 19–23]. Спробуємо проаналізувати цей перелік. Фіскальна функція – головна функція податків – проявляється у тому, що за допомогою податків формуються доходи держави, її фінансові ресурси, які акумулюються в бюджеті та у державних цільових фондах, які необхідні для виконання державою її власних функцій. Основне завдання податкового інституту – зібрати кошти з платників для фінансування державних витрат. Фіскальне призначення інституту податків не викликає сумніву. Існування фіскальної функції податків визнають майже всі дослідники. Щоправда, в монографії М. Куцина, В. Калюжного, О. Мозенкова і В. Баликіна „Современная теория и практика налогооблажения” серед інших функцій податків фіскальна функція не згадується [70, c. 90]. Дослідники вважають, що фіскальні властивості податків відображаються в дії розподільної функції. Проте автори монографії не вмотивували своєю концепцію, зумівши викласти питання про функції податків усього у кількох абзацах.