Бідність як глобальна проблема світового господарства

Бідність як глобальна проблема світового господарства На початку ХХІ ст. суспільство існує у світі, який розділений на багатих і бідних. Масштаби цього розподілу пов’язані з тими соціально-економічними процесами, які відбуваються у сучасному світовому господарстві. Формування світового господарства є результатом тривалого історичного розвитку. Як цілісна система світове господарство сформувалося на межі ХІХ і ХХ ст. в результаті активної діяльності міжнародних корпорацій і створення колоніальних імперій. У дослідженнях цілого ряду вчених, зокрема О. Долльфюса, В. Лук’яненка, В. Перської, О. Рогача, О. Шниркова, М. Шосудовского [70; 131; 191; 210; 335], зазначено, що становлення світової системи починається з епохи промислових революцій, поширення капіталізму за межі Європи та після того як були визнані співтовариством інших країн межі національних держав. Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується трансформуванням економічної політики в рамках світового господарства і в окремих країнах та поглибленням взаємодії національних економік зі світовим господарством. Сучасна світова система налічує понад 200 країн. Ці країни розрізняються за своїми ресурсами, виробничими і трудовими потенціалами. У системі світового господарства визначають значний розрив у рівнях економічного розвитку країн центру і периферії, і цей розрив дедалі поглиблюється. Характерними рисами сучасного світового господарства як єдиного цілісного об’єкта є зростання зовнішньоекономічних зв’язків між країнами, поглиблення міжнародного поділу праці, інтернаціоналізація господарського життя, та міжнародна конкуренція. Дослідники В.І. Відяпін, Г.П. Журавльова, В. Перська та інші [159; 191] визначають світове господарство як систему національних господарств окремих країн, об’єднаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими і науково-технічними зв’язками. В цілому термін «система», розглядається як сукупність елементів, що перебувають у відносинах і зв’язках один з одним, які утворюють певну цілісність, єдність. У сучасних умовах світове господарство як економічна категорія являє собою функціонально взаємопов’язану цілісну систему міжнародних економічних відносин, що забезпечує зовнішньоекономічні зв’язки між країнами, стимулює розвиток міжнародної конкуренції, поглиблює міжнародний поділ праці та інтернаціоналізацію світогосподарського життя. Однією з визначальних рис світового господарства наприкінці XX – початку XXI ст. стала глобалізація, яка проявляється у збільшенні обсягів міжнародної торгівлі та інвестицій, лібералізації і дерегуляції руху капіталу, диверсифікації світових фінансових ринків, ринків технологій, зростанні ролі транснаціональних корпорацій, посиленні глобальної конкуренції, появі систем глобального, стратегічного менеджменту. Динамічні зміни у світовому господарстві являють собою «глобальні виклики» багатьом країнам. Як зазначають О. Рогач і О. Шнирков [206] одним з таких «викликів» світової економіки, що трансформується, є глобалізація динамічних сегментів світового господарства (ринку).