Сутність фінансової безпеки аграрного підприємства

Сутність фінансової безпеки аграрного підприємства Становлення внутрішнього і зовнішнього ринків АПК вимагає переосмислення ряду базових теоретичних і практичних засад, щодо функціонування сільського господарства. Чимало країн світу подають приклад не лише високих і сталих темпів розвитку виробництва і зовнішнього ринку, а й здатності оперативно нейтралізувати негативні дії на випадок їх виникнення тобто уміння забезпечувати економічну та фінансову безпеку. Поступовий перехід економіки України на ринкові відносини суттєво ускладнює умови господарювання та сприяє зростанню конкуренції між суб’єктами господарювання, що може погіршувати їх фінансовий стан і призводити до банкрутства. Тому в першу чергу необхідно вирішити проблему щодо забезпечення в ринкових умовах фінансової безпеки сільськогосподарських підприємств. Фінансова безпека є однією з найважливіших складових економічної безпеки. Без забезпечення фінансової безпеки практично неможливо вирішити жодне із завдань, що стоять перед Україною. Рівень економічної безпеки підприємництва у більшості регіонів України є низьким. Про це свідчать: незадовільні показники фінансового стану та ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, використання ними ресурсного забезпечення; негативні тенденції щодо кількості діючих, новостворюваних та обсягів господарської діяльності підприємств; низький рівень конкурентоспроможності підприємств та їх інноваційної активності. Забезпеченню фінансової безпеки підприємництва на регіональному рівні сприятиме удосконалення регуляторної політики, ліквідація проявів монополізму, активізація управлінських функцій органів місцевої влади у напрямі формування безпечного підприємницького середовища регіону. На сьогодні спостерігається недостатність експертизи і відсутність аналізу законодавства щодо факторів фінансової безпеки. Не сформульовані чітко національні економічні інтереси та цілісна система, що призводить до зловживань з боку урядовців. Також відсутній аналіз наявних і потенційних загроз у фінансово-кредитній сфері України, які характеризують негативні тенденції у грошовому обігу, бюджетній системі, формуванні інвестиційного клімату, сфері управління. Не впроваджено контроль за об'єктами фінансової безпеки, не передбачаються ситуації у цій сфері; не готуються фахівці з фінансової безпеки. Аналіз статистичних даних показує, що рівень фінансової безпеки є низьким, це пояснюється тим, що:  значна частина сільськогосподарських підприємств збиткові (у жодній з галузей економіки цей показник не є нижчим за 27 %) та скорочується як кількість, так і питома вага діючих сільськогосподарських підприємств;  обсяги реалізації продукції не значні;  незадовільними є показники ефективності фінансово-господарської діяльності та використання ресурсного забезпечення підприємств;  низькими є показники ліквідності підприємств (кредиторська заборгованість у сільському господарстві перевищує удвічі дебіторську);  підприємства практично не скеровують кошти на розширене відтворення та здійснення інновацій як вагомих складових зміцнення економічної безпеки (лише кожне п'яте підприємство здійснює капіталовкладення, при цьому та питома вага капіталовкладень є низькою). Підприємства функціонують в умовах значного рівня ризику, проте практично не використовують інструменти страхування та самострахування;  рівень конкурентоспроможності більшості вітчизняних сільськогосподарських підприємств є низький, особливо у порівнянні з іноземними компаніями (вітчизняні підприємства демонструють низьку активність щодо здійснення експортної діяльності);  з огляду на відсутність вільних фінансових ресурсів підприємства не в змозі сформувати дієву систему забезпечення належного рівня комерційної таємниці та фізичної безпеки власного майна і персоналу. Отже, фінансова безпека сільськогосподарського підприємства в умовах ринкової економіки є вагомою компонентою національної безпеки та конкурентоспроможності країни. Захищеність економічних інтересів підприємств забезпечує їх стале функціонування та розвиток в умовах європейської інтеграції України і вступу держави до СОТ, що сприяє зростанню економіки, формуванню здорового конкурентного середовища та передумов для залучення інвестицій. В багатьох країнах, зокрема в США, Англії, Німеччині, Франції та інших, саме питанням економічної та фінансової безпеки приділяється велика увага. Лише за останні 5 років на рівні ООН прийнято понад два десятки конвенцій з питання економічної та інших видів безпеки. Деякі кроки в цьому напрямку здійснюються і в Україні. Зокрема, в роботах авторів розглядаються питання визначення сутності категорії фінансової безпеки, наведено перелік окремих загроз та індикаторів фінансової безпеки й деякі підходи до їх класифікації, пропонуються певні напрямки забезпечення фінансової безпеки, узагальнюючі оцінки ступеня ризику, реальних збитків, завданих безпеці України, всебічний перелік індикаторів фінансової безпеки. В існуючих наукових розробках виділяються ті чи інші риси, що визначають систему умов, критеріїв і показників, організаційних форм і механізмів захисту від наявних і потенційних викликів та загроз у цій сфері. Але, водночас майже відсутній аналіз взаємозв'язку й взаємообумовленості фінансової безпеки та системи національних інтересів. Така ситуація ускладнює виявлення як єдиного методологічного підходу, так і зведення воєдино всіх аспектів проблеми, які у підсумку можна було б викласти у концепції фінансової безпеки. Не зважаючи на ряд напрацювань в даній галузі в Україні проблемою управління фінансовою безпекою сільськогосподарського підприємства займається незначна кількість науковців. У їх роботах приділено увагу в основному фінансовій безпеці на рівні держави і антикризовому управлінню на рівні підприємства. Але саме антикризове управління стає необхідним тільки тоді, коли підприємство вже опинилося у стані фінансової небезпеки тобто перебуває під постійним впливом несприятливих внутрішніх та зовнішніх чинників, які можуть призвести до фінансової кризи та банкрутства. Головне ж завдання фінансової безпеки полягає в тому, щоб не допустити цього на підприємстві.