Концептуальні підходи до розподілу та використання прибутку

Концептуальні підходи до розподілу та використання прибутку В умовах ринкової економіки прибуток є одним із найважливіших показників діяльності підприємства, джерелом накопичення і розширення господарської діяльності. На сучасному етапі в сільському господарстві відбуваються суттєві зміни, обумовлені глобалізаційними процесами, у зв’язку з новими умовами змінюється роль та відбувається суттєве коригування, щодо методики досліджень і розподілу фінансових результатів, що забезпечує не лише вимоги і потреби власника, а й суспільства загалом, та дозволяє визначати макроекономічні показники через уникнення асиметричності інформації різних економічних рівнів. У зв’язку із цим, сучасний стан економіки країни потребує докорінної зміни усього механізму розподілу прибутку кожної окремо взятої господарської одиниці та відповідно створення якісно нової системи розподілу прибутку, оскільки вирішити проблему ефективного розвитку та економічного росту підприємств України, а значить і національного багатства в цілому неможливо без удосконалення системи розподілу прибутку як основи процесу соціалізації. Для дослідження даного питання необхідно вирішити наступні завдання: розкрити існуючі концептуальні підходи до розподілу прибутку; проаналізувати фінансову стратегію сільськогосподарських підприємств, щодо розподілу прибутку; проаналізувати ефективність розподілу прибутку. Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Поява прибутку безпосередньо пов’язана з появою категорії “витрати виробництва”. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції. Невід’ємною частиною у значенні прибутку виступає додана вартість, що створюється виробниками понад вартість необхідного продукту. Додана вартість властива усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їх успішного розвитку. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми. Беручи до уваги те, що для упорядкування змісту економічної інформації про господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси, а також для забезпечення власників та інших зацікавлених користувачів достатньою інформацією, необхідною для планування, нормування, управління та контролю за виконанням завдань, та з метою правильної та чіткої побудови й організації бухгалтерського обліку потрібно знати характеристику кожного рахунку, то прибуток – це показник, який формується на мікрорівні та напрями розподілу якого узагальнені в бухгалтерському обліку суб’єкта господарювання.