Сучасний стан розвитку внутрішньогалузевої торгівлі України

Сучасний стан розвитку внутрішньогалузевої торгівлі України Значна частина сучасних емпіричних досліджень ВГЗТ все ще базується на методології запропонованій Б. Балассою, Г. Грубелем та П. Ллойдом і часто є поверховою, оскільки процес вимірювання ВГЗТ характеризується наявністю двох типів похибок: географічної й аґреґаційної. Географічна похибка виникає тоді, коли при розрахунках одночасно розглядають різні країни-партнери, в крайньому випадку, при дослідженні торгових відносин країни з “рештою світу”. Аґреґаційна похибку отримуємо внаслідок недостатньої дисаґреґації у торговій класифікації: використання менш детальної номенклатури, тобто чим більше товарів входить в окрему “галузь”, тим більше торгівля стає внутрішньогалузевою. Оскільки вища дисаґреґованість товарних груп сприяє кращому уявленню про якісний склад торгівлі, ми провели дослідження на основі 4-цифрової класифікації товарних груп Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності України за 2002–2006 рр. Як уже зазначалося, Г. Грубель та П. Ллойд були одними з перших серед економістів, котрі визначили рівень ВГЗТ [146]. Вони вимірювали ВГЗТ як частку від збалансованого зовнішньоторгового обороту країни (додаток В). У табл. В.1 представлені значення індексу (див. додаток В) для внутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі України з країнами світу. Як бачимо вона характеризується низьким рівнем, для більшості країн – торгових партнерів за ВГЗТ він не перевищує 10%. Дещо вищими значення є для країн –основних зовнішньоторговельних партнерів України – Російської Федерації, Німеччини, Польщі, Білорусі, Румунії, Словаччини, Угорщини. Протягом 2002–2003 рр. спостерігаємо високий рівень ВГЗТ із Віргінськими островами Британськими, проте у наступні роки він різко знижується. У 2006 р. високим є значення індексів ВГЗТ для Мальти, але як побачимо нижче її обсяг із цією країною є незначним. Результати розрахунку значення індексу (див. додаток В) відображенні у табл. В.2. Як бачимо дані цієї таблиці не надто сильно відрізняються від даних попередньої таблиці і для деяких країн показують дещо вищі рівні ВГЗТ. Але знову ж таки спостерігаємо відсутність стійкої тенденції до зростання ВГЗТ з країнами світу. Склад кожної групи змінюється протягом досліджуваного періоду за рахунок країн, котрі проявляють тенденцію до зміни рівня ВГЗТ. Рівень ВГЗТ за індексом (див. додаток В) представлений у табл. В.3. Характерною особливістю даних цієї таблиці є те, що країни рівномірніше розподілені за рівнем внутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі. Спостерігається беззаперечне лідерство серед усіх країн Італії та Німеччини, тобто знову ж таки країн – основних зовнішньоторговельних партнерів України. Значення індексу Аквіно (див. додаток В) для внутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі України з країнами світу протягом досліджуваного періоду відображені у табл. В.4 і практично не відрізняються від значень пристосованого до зовнішньоторговельної незбалансованості індексу Грубеля–Ллойда. На нашу думку, підхід Аквіно не витримує наступних критичних зауважень. По-перше, у ньому закладене вихідне неявне припущення про те, що будь-яка торгова незбалансованість рівнопропорційно поширюється в усіх галузях промисловості. Це сумнівно, оскільки, як буде показано нижче, при структурно-динамічному аналізі ВГЗТ України, частки експорту та імпорту ВГЗТ країн-партнерів щодо обсягу ВГЗТ можуть змінюватись за умови незмінності обсягу ВГЗТ, і навпаки. Країна може мати великий надлишок зовнішньоторговельного балансу за рахунок лише однієї високо конкурентоспроможної на світовому ринку галузі. Таким чином, виникають наступні запитання: “Чи можна тоді використовувати пристосування показника (див. додаток В) для інших галузей?” “Чи не виникатиме нове викривлення при вимірюванні ВГЗТ?” По-друге, він не враховує циклічні та інші специфічні впливи світової кон’юнктури товарних ринків на незбалансованість усієї зовнішньої торгівлі країни. Основою кориґування є зовнішньоторговельний баланс країни для досліджуваного року, а це може бути й нестандартний рік. Тому пропонуємо розглядати можливість використання як бази кориґування інші величини (зокрема, середньозважені обсяги зовнішньоторговельного обороту, сальдо і т. п. за ланцюговою підстановкою або з фіксованою базою порівняння). Адже торговий баланс піддається впливу циклічних флуктуацій. Періоди економічного піднесення узгоджуються з погіршенням зовнішньоторговельного балансу країни. Якщо досліджуваний рік є саме таким роком, то відбуватиметься перекориґування. Тому потрібно проводити окремі ґрунтовні дослідження, щоб вирішити, як можна розв’язати цю проблему. В ідеалі можна отримати оцінку зовнішньоторговельного балансу країни, пристосованого до циклічних впливів, проте вона неможлива на базі апарату ВГЗТ, який ми розглядаємо. Статистична сукупність даних ВГЗТ України відображає комплексну дію і вплив факторів та умов, з одного боку – типових, спільних для всіх країн – торгових партерів за ВГЗТ, а з іншого – випадкових, індивідуальних та специфічних у кожному випадку. Ці чинники взаємозв’язані, а їх спільна взаємодія визначає як індивідуальні значення статистичних показників, так і розподіл останніх у межах усієї сукупності даних. Відповідно до результатів математичної теорії моделей за А. Тарським, вимірювання внутрішньогалузевої зовнішньої торгівлі є гомоморфне відображення її емпіричної реляційної структури на числову структуру (індексну). Але цей вчений також наголошує, що не завжди таке відображення дає концептуальне уявлення про структуру процесу. Тобто, внутрішньогалузеву зовнішню торгівлю між країнами не можна ні ототожнювати, ні повністю ізолювати від проблем вимірювання. У роботі [47] зазначено, що вже давно доведено: суть вимірювання економічних процесів не в числовому відображені певних оцінок як чисел самих собою, а в тому, що в процесі вимірювання зіставляють властивості та структурні елементи процесу чи об’єкта, впорядковують і вибудовують ієрархічні структури ознак. Тобто, значення індексу ВГЗТ має бути не як число заради числа, а як інструмент зіставлення, впорядкування і т. д. – зокрема, інструмент аналізу і дослідження ВГЗТ країн світу.