Быстрый переход к готовым работам
|
Огляд методологічних основ формування системи корпоративного управління в умовах інфокомунікаційних змінОгляд методологічних основ формування системи корпоративного управління в умовах інфокомунікаційних змін Виникнення і розвиток корпоративного управління відбивають закономірності еволюції світової економіки. Нова форма управління стала відповіддю на вимоги до форм і принципів організації сучасного бізнесу. Становлення і поява різних елементів корпоративного управління відбувалися в міру еволюції підходів до вивчення організації. Новітня історія трансформації економічної ситуації в Україні свідчить про дві основні причини актуалізації проблематики корпоративного управління. Перша причина пов'язана з приватизацією державної власності, а друга – з формуванням інтегрованих структур. Процеси приватизації супроводжувалися найрізноманітнішими проявами діяльності найбільших підприємницьких об’єднань, які внаслідок акціонерної концентрації починали домінувати на ринку. В міру перетворення корпорацій з поодинокого явища в основу економічного життя і розвитку форм цих об'єднань закономірно виникає проблема утворення акціонерного капіталу та його впливу на становлення монополістичних союзів. Проведені автором дослідження світового досвіду приватизації національних операторів електрозв’язку в країнах Центральної та Східної Європи дозволили дійти висновку, що процес роздержавлення переслідує такі ж самі цілі, які стоять перед приватизацією національного оператора ВАТ “Укртелеком” [75]: – ліквідувати державну монополію: зменшити бар’єри для входження до ринку нових операторів та розвитку конкуренції; – забезпечити компанію фінансовими ресурсами для розвитку за умов перехідної економіки, де вартість запозичення є вкрай високою; – підвищити ефективність функціонування компанії за рахунок використання новітніх галузевих та управлінських технологій; – розвинути фондовий ринок шляхом створення вторинного ринку ліквідних “блакитних фішок”. Заходи щодо ефективної приватизації ВАТ “Укртелеком” мають сприяти задоволенню потреб споживачів у послугах електрозв’язку, підвищенню рівня якості цих послуг до міжнародних стандартів, а також забезпечення умов повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про об'єкт та умови приватизації [137, с. 374]. Разом з тим, у процесі приватизації була реалізована стратегія корпоратизації з метою створення бюджетних обмежень для державних підприємств. Корпоратизація передбачає перетворення державних підприємств більше 75% статутного капіталу яких є державною власністю, а також виробничих і науково-виробничих об’єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність із чинним законодавством, на відкриті акціонерні товариства [100, с. 7-9]. Вирішальним результатом корпоратизації, на нашу думку, стала зміна механізмів управління транзакціями. В роботі [68, с. 59] доведено зв’язок корпоративних транзакцій зі зміною статусу й структури корпорації (інших юридичних осіб), у тому числі: поглинання та об’єднання юридичних суб’єктів, приватизація підприємств, акціонування приватних підприємств і формування нових корпоративних форм організації бізнесу. Синтезуючи різні ракурси монополізації, що представлені В. Базилевичем у роботі [47], вважаємо доцільним розглядати цей процес як наступний етап економічної реалізації нових відносин власності. Базисом складної системи взаємодії державних та приватних інституцій, товаровиробників, фінансових і біржових установ є корпоративне об’єднання, найпродуктивнішою формою якого виступає інтегрована корпоративна структура [24]. Як показує світова практика, одночасно потужний імпульс розвитку одержує інтеграційна господарська діяльність на рівні компаній: зростаючий рівень міжнародної конкуренції змушує компанії шукати шляхи об'єднання потенціалів і співробітництва в боротьбі за виживання, або за ринкове лідерство. Установлення ділових партнерських відносин між компаніями різних країн і формування корпоративних структур різного ступеня інтегрованості – одна із найпоширеніших організаційних стратегій в останні десятиліття [86, с. 59]. Прискорення процесів інтеграції господарських структур пов’язано з концентрацією капіталу (злиття та поглинання), глобалізацію діяльності корпорацій, інтернаціоналізацією капіталу тощо і виникає в наступних формах: відносини участі в капіталі (одна організація інтегрує іншу) і взаємної участі (створюються об'єднання підприємств, в яких взаємні відносини власності через обмін акціями закріплюються створенням стійких управлінських зв'язків у рамках інтегрованої структури) [26, с. 27]. Значимість організаційного розвитку як залучення нових перспективних акціонерів, умови сприятливого зростання ефективності входження в інтеграційні структури (об'єднання асоціативного типу) є дієвим способом апробації можливостей ефективної діяльності корпорації [101, с. 70]. За останнє десятиліття прагнення до більш глибокої інтеграції виявилося, зокрема, у значному збільшенні угод щодо злиття фірм, до яких можна віднести об'єднання телекомунікаційних компаній WorldCom та MCІ, а на вітчизняному ринку – MTC та UMC. Важливою особливістю таких угод і об’єднань є їх міжнародний, міжнаціональний характер, у результаті чого виникає транснаціональна кооперація. Тривожним є те, що ці системні перетворення відбуваються на тлі постійного відставання існуючої практики корпоративного управління та відповідних теоретичних засад. |
|