Прийняття управлінських рішень на основі моделі регулювання діяльності органів управління акціонерного товариства

Прийняття управлінських рішень на основі моделі регулювання діяльності органів управління акціонерного товариства У параграфі 3.1 була розглянута модель роботи органів управління (та зокрема наглядової ради) з точки зору їх завантаженості та надійності, а відповідно й ефективності прийняття управлінських рішень. Дана модель передбачала такі параметри як: інтенсивність розгляду запитів μ, інтенсивність надходження λ, вірогідність не проведення засідання ради та розгляду питань Р0, середній час перебування питання в системі з моменту розгляду до моменту прийняття рішення та середній час їх находження в черзі тощо. Також дана модель масового обслуговування показала, що не всі питання, які надходять, розглядаються, та за якими приймаються рішення, мають однакову пріоритетність. А відповідно до цього, вірогідність потрапляння до черги різних питань та час їхнього знаходження в ній є неоднаковими. У зв’язку з цим, слід зазначити, що прийняття рішення щодо включення питань до порядку денного та регламенту засідань комітетів наглядової ради або самої ради знаходиться під контролем керівних органів. Особою, що приймає таке рішення, може бути голова наглядової ради або його заступник. Однак останнім часом ця функція делегується корпоративному секретареві – особі, яка є своєрідним інформаційним центром в системі управління акціонерним товариством.