Теоретико-методологічне обґрунтування феномену транснаціоналізації

Теоретико-методологічне обґрунтування феномену транснаціоналізації Сучасна економічна наука відзначає вагомі зрушення у світогосподарській системі протягом останніх десятиліть. При цьому в центрі уваги поряд з іншими ключовими процесами постає порівняно новий і надзвичайно динамічний феномен транснаціоналізації. Більшість сучасних авторів відводять домінуючу роль транснаціоналізації у процесі зростаючої економічної взаємозалежності країн та створення нової “геоекономічної карти світу” [159, с. 96], де поділ за країнами має другорядне значення і поступається поділу за економічними силами та інтересами. Проте, попри високий інтерес сучасних науковців до транснаціоналізації, чіткого і загальноприйнятого підходу до цього явища не існує. Здебільшого це пов’язано з певними ускладненнями дослідження транснаціоналізації як через її високу динамічність, що знаменується бурхливим розвитком та швидкою змінюваністю, так і через її певну неосяжність як процесу світового масштабу. Тому, на наш погляд, доцільно було б почати дослідження з пошуку суті транснаціоналізації через її генезис, внутрішню структуру та взаємозв’язок з іншими сучасними явищами світового господарства [137]. Внаслідок надзвичайно високої світогосподарської значимості транснаціоналізацію називають “однією з ключових характеристик сучасного розвитку світогосподарських процесів” [220, с.14] або “другою детермінантою світового економічного розвитку” [172, с. 44] поряд із загальним процесом інтернаціоналізації. При цьому, деякі вчені розглядають транснаціоналізацію як “якісно новий етап інтернаціоналізації господарського життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створенням транснаціонального капіталу”, інші трактують транснаціоналізацію “як більш вузьку категорію – лише одну, хоча й найважливішу, форму загального процесу інтернаціоналізації господарського життя” [180, с. 455; 199, с. 96-97]. Сьогодні інтернаціоналізація все більше спресовує світове господарство, роблячи його більш компактним та закладаючи його єдину технологічну основу. У цьому середовищі відокремлені ланки, що відносяться до різних національних економік, поєднуються у єдиний світовий інтернаціональний відтворюючий процес. При цьому Е.Г.Кочетов говорить про, так зване, інтернаціоналізоване відтворююче ядро, структуру якого складає інтернаціоналізована частина виробництва та сфери обігу [109, с. 25].