Формування системи корпоративного управління

Формування системи корпоративного управління Ефективність удосконалення виробничих відносин, тобто реструктуризації соціально-економічної форми підприємств в аспекті реформування відносин власності, розвитку корпоративного сектору економіки та перетворення акціонерних товариств в конкурентоспроможні структури ринку потребує відповідної системи корпоративного управління. Функціонування корпорацій, тобто акціонерних товариств, як відомо, має принципові відмінності, і перш за все від індивідуальних приватних підприємств, що і відбивається у системі корпоративного управління. Головні відмінності приватних підприємств полягають у тому, що, по-перше, у класичному варіанті індивідуальні підприємства не є юридичними особами. Власником підприємства, тобто виробничих активів, виробничої структури є конкретна приватна особа, що несе повну, необмежену відповідальність за економічну діяльність. Приватна особа як власник засобів виробництва здійснює управління підприємством (виробничою структурою), самостійно на підставі своїх особистих інтересів (отримання прибутку) приймає рішення про ціль та стратегію розвитку виробництва. Як вже відзначалася, за методологією Р.Акоффа, підприємець метою своєї діяльності не ставив розвиток самого підприємства. Необхідно також підкреслити, що в умовах індивідуального підприємництва період розвитку підприємства залежить і від власного життя власника як особистості. Акціонерне товариство є юридичною особою, що свідчить про прогресуючий розвиток підприємництва. Юридичний статус означає перш за все те, що акціонерне товариство, а не акціонери, є власником майна, капіталу, виготовленої продукції, тобто підприємства як виробничої структури. Акціонерні товариства – ці "визнані урядом "юридичні особи" можуть одержувати ресурси, володіти активами, робити і продавати продукцію, брати у борг, надавати кредити, пред'являти позов і виступати в суді відповідачем, а також виконувати всі ті функції, що виконують підприємства будь-якого іншого типу" 155, т.1, с.110. В формі акціонерних товариств підприємства об’єктивно отримують можливість вічного розвитку, що обумовлює періодичність здійснення процесів реструктуризації.