Формування нового характеру соціально-трудових відносин у трансформаційній економіці

Формування нового характеру соціально-трудових відносин у трансформаційній економіці Реструктуризація соціально-економічної форми підприємства передбачає не тільки вдосконалення у системі відносин власності на засоби виробництва, корпоративного управління і залучення зовнішніх інвестицій, але й перетворення у системі послуг праці, трудових відносин, що на сучасному етапі розвитку продуктивних сил виступають більш значущим фактором у підвищенні ефективності виробництва. Як відомо, У.Петті в роботі "Трактат про податки і збори", в аналізі економічної діяльності виходив з того, що праця – це батько багатства, а земля (природа – Є.Ч) – його матір. Природа постачає людині природні ресурси, виступає середовищем її проживання й економічної діяльності, результатом якої є матеріальні блага і послуги. Найважливішими характеристиками чи елементами економічної діяльності, процесу виробництва або праці є: 1) процес праці, простими елементами чи факторами якого є предмети праці, засоби праці, робоча сила. Пізніше як найважливіший фактор виробництва було названо "організацію", потім "підприємництво". У сучасних умовах як самостійний фактор усе частіше називається інформація. Розглянуті разом фактори виробництва складають поняття продуктивних сил. Результатом процесу праці чи продуктивних сил є виготовлені матеріальні блага і послуги; 2) організація праці, що у вихідному пункті являє собою відповідно до наявної техніки, засобів праці спосіб організації праці людей. Організація праці включає відповідне розміщення людей у процесі праці, передбачає раціональне використання робочої сили, будується на розподілі праці і зв'язках між окремими видами праці, що відбивається у кооперативній організації праці. Організація праці передбачає нормування і стимулювання праці, організацію робочих місць, визначення і створення умов праці. Організація праці й виробництва може розглядатися на рівні підприємства, галузі, національного господарства. На рівні підприємства сьогодні дослідження організації праці активно йде в межах теорії синергетики, самоорганізації, що саме відбивають роль праці, командної організації робітників у вирішенні питань підвищення ефективності виробництва.