Становлення соціально-трудових відносин у формі соціального партнерства на мікроекономічному рівні

Становлення соціально-трудових відносин у формі соціального партнерства на мікроекономічному рівні Характер соціально-трудових відносин в рамках ринкової економіки, як відомо, розглядається головним чином в межах і на підставі таких понять, як антагоністичний характер, характер соціального партнерства, соціального корпоративізму або трипартизму. Даний підхід дозволяє визначити загальний напрям формування нового характеру соціально-трудових відносин в умовах трансформаційної економіки і переходу до сучасних форм організації підприємницьких структур. В аспекті ринкової трансформації економічної системи, соціально-трудових відносин принципове значення має їх реструктуризація в рамках переходу від патерналізму до партнерства. При цьому перехід стосується як макроекономічного, так і мікроекономічного рівнів функціонування. Треба підкреслити, що проблеми як патерналізму, так і партнерства вивчаються в межах різних соціальних наук: економічної теорії, соціології, права, психології, історії, політології та ін. В економічній теорії визначення соціально-трудових відносин за типом, характером має принципове значення для визначення ефективних форм економічних організацій, визначення їх соціально-економічних параметрів розвитку, цілеспрямованості. Для підприємств колишньої соціалістичної системи характерним був патерналізм, що походив від державного патерналізму, який виступав як "система сталих соціально-трудових відносин між сукупним робітником і державою як монопольним роботодавцем, регулювання яких відноситься до компетенції і відповідальності центральних державних органів, які визначають практично всі аспекті якості трудового життя" [371, с. 67]. В системі трудових відносин державного патерналізму держава відігрівала провідну роль. Вона встановлювала форми відтворення праці, визначала межі розподілу необхідного продукту на заробітну плату і ту частину, яку привласнювала держава і використовувала для розвитку освіти, медичного обслуговування, житлового будівництва та ін. На відмінність від ринкових відносин основу державного патерналізму складали відносини виробництва, причому вони пронизували організацію праці на всіх її рівнях, включаючи підприємство. Державний патерналізм відображає відносини між суспільством в особі держави і індивідами, як членами суспільства. Необхідно підкреслити, що трудові відносини державного патерналізму мають достатньо чітку концепцію, модель, в якій кожна сторона мала свої права і обов’язки. Кожна працездатна людина мала роботу і мала працювати. Праця розглядалась головним джерелом коштів до життя. І вона дійсно визначала умови життя, відтворення робочої сили. Разом з цим кожен член суспільства мав реальне право вибору професійної підготовки, рівня кваліфікації, сфери зайнятості. Держава несла на собі обов’язки реального забезпечення кожного члена суспільства роботою, робочим місцем, відповідними умовами відтворення робочої сили.