Вимоги до прийняття управлінських рішень з інтегрування машинобудівних підприємств у виробничо-господарських структурах

Вимоги до прийняття управлінських рішень з інтегрування машинобудівних підприємств у виробничо-господарських структурах Процес трансформації підприємств може відбуватися ефективно лише на планових засадах. З одного боку, неможливо уявити інтеграцію підприємств без прийняття відповідних управлінських рішень, а з іншого – без програми дій, яка узгоджена між суб’єктами господарювання. В тому числі узгодженими мають бути управлінські рішення, що приймаються різними підприємствами з метою інтегрування. Незаперечною є необхідність планування процесу прийняття та реалізації управлінських рішень для побудови коопераційних зв’язків між підприємствами, які здійснюють постачання сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, верстатів, інструментів, оснащення тощо, а з часом можуть прийняти рішення щодо інтеграції. Без відповідних планів будь-яке співробітництво може перетворитися на хаос, безсистемне перевезення товарно-матеріальних цінностей та їх складування просто неба, оскільки при відсутності управлінських рішень та їхнім уособленням у такому документі як план неможливо здійснювати виробничо-господарську діяльність. Адже мають бути не просто домовленості між керівниками підприємств, не лише укладені протоколи про наміри щодо співробітництва. Мають бути укладені відповідні угоди, а на їх основі сформовані плани, де б передбачалися обсяги й час здійснення певних операцій з постачання. Успішні підприємства ринково орієнтованих країн усіляко вдосконалюють планування і досягають на цій основі найкращих економічних результатів. Звичайно, практика підприємств з давніми ринковими традиціями, із сталими господарськими зв’язками відрізняється простотою відносин, іноді спрощеними процедурами прийняття управлінських рішень щодо складу та кількості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, інших товарів та послуг, призначених для постачання. Коли ми говоримо про спрощені форми стосунків, то маємо на увазі, насамперед, використання розвинутих засобів комунікації – телефонного зв’язку, способу передачі документів через факси тощо. В той же час вітчизняна господарська практика ще переобтяжена особистими зустрічами керівників для укладання менш важливих угод. Звичайно, для укладання угоди про інтеграцію підприємств навряд чи достатнім є телефонний варіант перемовин. Проте, слід констатувати недостатній рівень використання сучасних засобів комунікації саме для вирішення щоденних рутинних проблем у коопераційних відносинах між підприємствами.