Критерії та методика оцінки конкурентоспроможності фермерських господарств в ринкових умовах

Критерії та методика оцінки конкурентоспроможності фермерських господарств в ринкових умовах Розвиток підприємницької діяльності в сільському господарстві залежить від наявності у фермерів певного набору якостей і специфічних можливостей. Але при збільшенні фермерськими господарствами обсягів виробництва, продукція фермерів не може бути реалізована без урахування їх конкурентоспроможності. На практиці щоб уникнути втрат продукції аграрної сфери і внаслідок необхідності досягнення ціни рівноваги, названі суб'єкти господарювання формують пропозицію за допомогою скорочення виробничих і трансакціїних витрат. Поняття конкурентоспроможності фермерських господарств має ряд загальних рис, властивих в цілому ефективному способу виробничо-господарської діяльності економічних суб'єктів в аграрній сфері. При цьому, забезпечення конкурентоспроможності індивідуальних і сімейних ферм, партнерств, фермерських кооперативів і корпорацій відноситься до базових потреб підприємців в різних галузях сільського господарства. Звідси, під конкурентоспроможністю фермерського підприємництва слід розуміти такий його стан, при якому виробництво і реалізація продовольчих товарів здійснюються приватними власниками землі і майна на розширеній основі і з якнайменшими сукупними і трансакційними витратами сільськогосподарських товаровиробників. Як загальне поняття конкурентоспроможність може бути конкретизована, щонайменше, в трьох напрямах: по типах господарських суб'єктів, по сферах їх підприємницької діяльності, по конкретних предметах підприємництва, тобто по складових частинах відповідних секторів системи агробізнесу [60, с. 67].