Інструменти державного регулювання виробничо-господарської діяльності фермерських господарств

Інструменти державного регулювання виробничо-господарської діяльності фермерських господарств Серед інструментів державного регулювання фермерських господарств можна виділити: загальноекономічні, які включають форми стимулювання фермерських господарств, характерні для економіки ринкового типу – податкові, ліцензійні і фінансово-кредитні; приватні, характерні для економіки перехідного періоду і економіко-правові. У даному аспекті важливу роль виконує розробка державних програм підтримки фермерського підприємництва, які визначають основні напрями його розвитку за рахунок застосування комплексу організаційно-економічних заходів. В умовах недосконалої конкуренції їх головною задачею визначається використання економічних, правових і організаційних інструментів, які сприяють формуванню розвиненої інфраструктури фермерського підприємництва. Досягнення цієї мети в поєднанні із заходами державного і регіонального рівнів діє опосередковано на економічне зростання індивідуальних і сімейних ферм, сприяє насиченню ринку сільськогосподарськими товарами і підвищує зайнятість сільського населення [38]. Правомірно виділити наступні основні напрями державного регулювання фермерських господарств, здійснюваних на державному рівні: формування нормативно-правової бази фермерського підприємництва; вдосконалення механізму його фінансової підтримки; створення системи інформаційного забезпечення фермерських господарств; сприяння організації їх зовнішньоекономічної діяльності; підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації фермерів-власників і фермерів-орендарів. В цілях формування нормативно-правової бази для фермерських господарств, необхідна сукупність нормативних актів, що відображають специфіку його правового регулювання, в яких повинні бути визначені категорії суб'єктів фермерського підприємництва. Такі закони слід об'єднувати в систему нормативних актів, які видаються державою для забезпечення підтримки фермерів у фінансово-кредитній сфері, в області праці і заробітної платні, в регулюванні відносин індивідуальних сільськогосподарських товаровиробників з органами державної влади. На державному рівні повинні розроблятися підзаконні акти, направлені на вдосконалення оподаткування приватних власників землі і активізацію їх заповзятливості і ініціативи. Реалізація інструментів фінансового забезпечення фермерських господарств зв'язана із стимулюванням діяльності банків, інвестиційних і страхових організацій, безпосередньо обслуговуючих фермерський сектор, а також з наданням гарантій під кредити і страхування підприємницької діяльності фермерів. На додаток до відміченого, доцільно використовувати фонди підтримки фермерського підприємництва, засоби яких формуються за рахунок бюджетних і позабюджетних ресурсів. Дані засоби можуть служити джерелом фінансового поповнення регіональних фондів, якщо їх ресурсів виявляється недосить для здійснення програм і проектів, що мають міжрегіональне значення. При цьому обґрунтування проектів проводиться по затвердженій відповідним фондом методиці, а самі проекти проходять незалежну експертизу.