Формування методології економічного аналізу із застосуванням системного підходу: проблеми, рівні, структура

Формування методології економічного аналізу із застосуванням системного підходу: проблеми, рівні, структура Розвиток економічного аналізу як прикладної функціональної науки пов’язаний з удосконаленням його методології, розробкою спеціальних методів дослідження. Розвиток методології знаходиться у нерозривному зв’язку і супроводжується розширенням та поглибленням обсягів пізнання, зміною засобів пізнання, змісту визначальних категорій та понять, трансформацією культурно-ціннісних орієнтирів. Питання методології, методів, прийомів економічного аналізу є однією із тих сфер, де співіснують різноманітні, іноді протилежні за своїм змістом позиції. Дискусійним залишається чітке розмежування та підпорядкованість таких понять, як метод, спосіб, прийом, технологія, процедура; не забезпечується системний підхід до розкриття змісту поняття метода економічного аналізу; залишається відкритим питання формування науковообґрунтованої класифікації методів, прийомів економічного аналізу. Підтвердженням складності та актуальності поставленої проблеми є наявність окремих видань українських та зарубіжних вчених, присвячених методам, прийомам, методології економічного аналізу. Зокрема, “Метод та технічні прийоми економічного аналізу” (1972 р.) під керівництвом М.Г. Чумаченка, Є.А. Чучалов, Н.Н. Бессонов “Приемы экономического анализа” (1988 р.), Є.М. Новожилова “Индексный метод анализа в торгове” (1974 р.), В.В. Ковальов “Финансовый анализ: методы и процедуры” (2001 р.), Б.Т. Кузнєцов “Математические методы финансового анализа” (2006 р.), Н.В. Радіонов, С.П. Радіонова “Основы финансового анализа: математические методы, системный поход” (1999 р.), Р.С. Сайфулин “Экономико-математические методы в анализе хозяйственной деятельности” (1978 р.), Ричард Томас “Количественные методы анализа хозяйственной деятельности” (1999 р.). Щодо методологічних проблем, то вже у назві окремих монографій та навчальних посібників використано поняття “методологія”. Наприклад, А.Д. Шеремет “Комплексный экономический анализ деятельности предприятия (вопросы методологии)” (1974 р.), С.Б. Барнгольц, М.В. Мельник “Методология экономического анализа деятельности хозяйствующего субъекта” (2003 р.), Г.В. Савицкая “Анализ эффективности деятельности предприятия: методологические аспекты” (2003 р.), І.Д. Лазаришина “Економічний аналіз в Україні: історія, методологія, практика” (2005 р.). У захищених докторських дисертаціях за спеціальністю “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” за останні роки питання методу економічного аналізу висвітлені або у окремих пунктах роботи, – наприклад, дисертація Т.М. Ковальчук, або розкриттю поставленої проблеми присвячений окремий розділ – у кваліфікаційній роботі І.Д. Лазаришиної четвертий розділ має назву “Метод і принципи економічного аналізу”, де на теоретико-концептуальних засадах корисності проведено дослідження фундаментальних питань методології економічного аналізу. Виходячи із етимології слів словоутворюючими складовими поняття методологія є “метод” – у перекладі з грец. “спосіб”, “метод” та “логія” – грецькою означає “наука”, “знання”. Відповідно у перекладі з грецької “методологія” дослівно означає вчення про метод, знання про метод, загальна теорія метода. У такому тлумаченні методологія формувалась у зв’язку з потребою у розробці, систематизації та узагальненні методів, способів, прийомів, що розвивались у різних формах діяльності людей, у тому числі у науковій. Історично спочатку проблеми методології розроблялися у рамках філософії