Застосування методики рейтингової оцінки впливу клієнтоорієнтованих інновацій на конкуренту позицію банку на інвестиційному ринку

Застосування методики рейтингової оцінки впливу клієнтоорієнтованих інновацій на конкуренту позицію банку на інвестиційному ринку Інструментом демонстрації ефективності банківського інвестування є насамперед рейтингова оцінка, основний принцип визначення якої полягає в тому, щоб показати конкурентну позицію банку серед йому подібних на фінансовому ринку за допомогою об’єктивної інформації про фінансовий стан своїх партнерів. Рейтингові оцінки, які в основному визначаються спеціальними агентствами, необхідні для прийняття обґрунтованих рішень щодо здійснення інвестиційних операцій банків з цінними паперами, тобто рішень, котрі відповідають обраному співвідношенню прибутковості й ризику. Уперше практика рейтингової оцінки банків з'явилася у США. Це було пов'язане з включенням таких банківських інструментів, як векселі, деривативи та інші цінні папери, до розряду ринкових або пропонованих широкому колу інвесторів, які не обов'язково є клієнтами банку. Перший рейтинг опублікувало в 1973 р. агентство Мооdy's Investors Service, а згодом з'явився рейтинг агентства Standard&Рооr's. Серед інших авторитетних організацій такого типу слід виділити: Duff & Pils, Fitch Investors Service, McCarty, Crisanti & Maffei (США), Internationale Bank Credit Analisis (Великобританія), Agense d’Evalution Financiere (Франція), Japan Bond Research Institute, Nippon Investors Service (Японія), Canadian Bond Rating Service (CBRS), Dominion Bond Rating Service (DBRS) (Канада), Australian Ratings (Австралія) [98]. Методика опрацювання інформації для формування рейтингової оцінки як правило, являє собою професійну таємницю, - це "ноу-хау" спеціалізованих рейтингових агентств, яке не публікується. Інформацію, що надходить від банків і про них від третіх осіб, піддають первинному опрацюванню з формуванням груп показників. Головне завдання рейтингової оцінки полягає в тому, щоб дати комплексну оцінку конкурентної позиції банку на ринку банківських послуг, на підставі якої інвестор банку, як основний суб’єкт інвестиційної діяльності, зможе прийняти те чи інше рішення. Конкурентна позиція банку на ринку банківських послуг визначається реалізацією маркетингової діяльності, яка здійснюється шляхом впливу на елементи комплексу маркетингу (продукт, ціну, доведення до клієнта, просування продукту), спрямованого на досягнення комерційного успіху. Формування конкурентних стратегій банку, з’ясовано нами на основі аналізу проблемних публікацій, зокрема [88], передбачає глибоке знання клієнтів з їх потребами та конкурентів з їх поточними і перспективними намірами і планами. Дослідження ринкових суперників враховує планування послуг, цінову політику, стратегію реалізації, оборот, структуру витрат, дослідницьку діяльність, банківські технології, патенти, практику фінансування та оплату праці працівників. Дослідження клієнтів містить дослідження і сегментування клієнтури (ринку), дослідження потреб та дослідження каналів розподілу продуктів і послуг. Реалізація маркетингової діяльності, пов’язаної із банківськими продуктами та технологіями, передбачає: дослідження продуктів (якість, кількість, задоволеність) і каналів розподілу продуктів та послуг (офіс банку, телефон, банкомат, система «Клієнт-Банк», банківський персональний менеджер та ін.); розробку і вдосконалення продуктів та послуг.