Економічна глобалізація як передумова розвитку міжнародної податкової конкуренції

Економічна глобалізація як передумова розвитку міжнародної податкової конкуренції На теперішній момент питання міжнародної податкової конкуренції одне з найбільш дискусійних у світових політичних, ділових і наукових колах, незважаючи на те, що воно привернуло до себе увагу лише в середині 1990-х років і досі практично не висвітлюється для широкої громадськості. Саме воно лежить, з одного боку, в основі податкових суперечок всередині таких інтеграційних угруповань, як Європейський Союз (ЄС) і численних звинувачень на адресу офшорних центрів з боку національних урядів і міжнародних організацій, а з іншого – в основі стрімкого зростання глобального фінансового ринку та економічної могутності транснаціональних корпорацій. З огляду на це звернемось до політичних та економічних передумов розвитку міжнародної податкової конкуренції у глобальному масштабі. Взагалі кажучи, певні елементи податкової конкуренції простежуються ще в античну епоху, коли на грецькому острові Делос було запроваджено режим безмитної торгівлі для іноземних купців, що сприяло концентрації на ньому зовнішньоторговельного обороту міст-держав Греції [1, с. 13]. У Середньовіччі аналогічні режими існували у Генуї, Венеції, містах Ганзейського торговельного союзу [1, с. 13; 2, с. 27-28]. Проте зазначені випадки можна вважати скоріше винятком, ніж правилом. У цілому ж, у „доглобальну” епоху розвиток міжнародної податкової конкуренції дуже сильно гальмувався як особливостями світового господарства, так і політикою національних урядів. До другої половини ХХ століття національні економіки залишалися переважно закритими. Ця закритість породжувалася, з одного боку, об’єктивним фактором недосконалості транспортних мереж та інших систем комунікацій, а з іншого – численними зовнішньоторговельними бар’єрами та контролем за рухом капіталу, що запроваджувались урядами.