Функціонування недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку

Функціонування недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку Особливість застосованої нами методики аналізу недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку, на відміну від найбільш широко розповсюджених у даний час досліджень по окремих видах суб'єктів фінансового ринку 128, с. 176, полягає в тому, що вона містить: - по-перше, функціональний підхід, пов'язаний з дослідженням особливостей розвитку її окремих секторів; - по-друге, виявлення специфіки функціонування недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку як системи. Це дозволяє проаналізувати розвиток не окремих інститутів, що складають недержавну підсистему інфраструктурі фінансового ринку, а її секторів, що поєднують ці інститути відповідно з фінансовими потребами, які вони задовольняють, а також взаємодію цих секторів між собою. Платіжний сектор недержавної підсистеми інфраструктури фінансового ринку складається з державної (НБУ) і приватної платіжних систем, бо саме вони самодостатні й можуть забезпечувати всі платежі в Україні. Інші види організацій, які можуть здійснювати платежі (наприклад, поштові відділення), не є самостійними, тому що вони інтегровані у банківську систему, маючи в ній розрахункові рахунки. В Україні платіжний сектор представлений в основному приватними банківськими установами. Динаміка розвитку та структури банківської системи України характеризуються показниками наведеними, у Додатку А. Дані, наведені у Додатку А, свідчать, що в середині 90-х років спостерігалася тенденція зростання чисельності банків: максимальна їх кількість була зареєстрована в 1996 р.  229, потім вона почала скорочуватися і з початку 2000-х років стабілізувалася. Причиною закриття банків у другій половині 90-х років були фінансові проблеми та невиконання встановлених НБУ вимог. У структурі банківської системи за формами власності переважають акціонерні товариства (на кінець 2007 р. – 141).