Інституційне забезпечення реформування та регулювання аграрного підприємництва

Інституційне забезпечення реформування та регулювання аграрного підприємництва Історія економічних вчень доводить, що міцна держава це, насамперед, ефективна діяльність всіх її інститутів, що забезпечують недоторканість та реалізацію громадянських прав населення загалом і в можливостях ведення підприємницької діяльності зокрема. При цьому основним завданням цих ін-ституцій є аналіз соціально-економічного стану суспільства виявлення та усунення негативних сигналів, які можуть виникати як в середині самої країни, зокрема ситуації на ринку, так і зовнішніх викликів. Не можна погодитись із думкою І.В. Крючкова, що трансформаційні процеси в Україні, пов’язані зі зміною економічного устрою, переходом від директивної системи господарювання до ринку, значно випередили створення необхідних для реалізації перетворень інституцій. Відставання розвитку інституційного середовища та законодавства від темпів так званих “ринкових перетворень”, особливо у сфері приватизації, лібералізації цін і торгівлі та змін у податково-бюджетній системі негативно вплинули на національну економіку [61]. Головна роль в інституційному середовищі належить державі, зокрема через здатність створювати відповідні інститути, які підтримують ринки. Вплив держави на економічну систему має історичний характер і на кожному етапі розвитку країни змінюється відповідно до цього етапу як у часі, так і в просторі [21]. Основу аграрного підприємництва становить організаційно-правова го-сподарська структура, тобто підприємство. Будь-яке підприємство, відповідно до Господарського кодексу України, може бути створене: 1) відповідно до рішення власника (власників) майна або уповноваже-ного ним (ними) органу, організації––засновника; 2) внаслідок примусового поділу іншого підприємства згідно з чинним антимонопольним законодавством; 3) шляхом відокремлення зі складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів за рішенням їхніх трудових колективів і зго-дою власника майна (уповноваженого органу). Підприємство має право ство-рювати свої філії (представництва, відділення або інші відокремлені підроз-діли) з поточними і розрахунковими рахунками в банку. Кожне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає пер-спективи (стратегію) розвитку, з урахуванням попиту на вироблювану про-дукцію (виконувану роботу, послуги), а також здійснює матеріально-технічне забезпечення виробництва через систему прямих угод (контрактів) із поста-чальниками або торгових бірж. Воно реалізує вироблену продукцію на основі прямих угод із споживачами, державного замовлення (у разі його існування), через мережу бірж і власних торговельних підприємств за цінами (тарифами), встановлюваними самостійно, договірними, регульованими державою або вільними (ринковими).