Трансформація організаційно-економічного механізму формування та функціонування малих форм господарювання

Трансформація організаційно-економічного механізму формування та функціонування малих форм господарювання Високоефективний розвиток об'єктів малого підприємництва в сільській місцевості, створення умов для підвищення його конкурентоспроможності та формування нових, ринково орієнтованих малих форм господарювання і механізмів їх функціонування відіграють вагому роль у стабілізації і розвитку аграрного сектора економіки. На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що в про-цесі переходу до ринку економічні й організаційні умови функціонування малих підприємств в аграрному секторі постійно змінюються, тому постає потреба постійного пошуку і вдосконалення підходів до класифікації їх видів і форм, оцінки ефективності роботи тощо. Загалом ми поділяємо думку В.К. Збарського, і розглядаємо мале підп-риємство, як мікроструктурну одиницю, мікросистему, форму господарю-вання та підприємництва, що заснована на ініціативі, самостійності і добро-вільності з метою відшукати більш досконалі способи праці та підвищення її ефективності для отримання прибутку [44, С.59]. Економічні труднощі, що виникають при створення і функціонування малих підприємств в сільському господарстві Україні характерні і для інших організаційно-правових структур та більших за обсягами і кореспондуються з проблемою трансформації аграрного сектору до нових ринкових виробничих відносин. Недооцінюється роль і значення малого підприємництва на селі як структуроформуючого елемента ринкової економіки , недостатньою мірою теоретично обґрунтовано економічну природу й місця малих форм господа-рювання в ринковій економіці. Вирішення цих питань є актуальним завданням як на рівні держави, так і на рівні окремих регіонів. Саме тому важливого значення набуває систематизація й доповнення підходів і принципів класифікації форм малого бізнесу в сільській місцевості, а також розгляд особливостей і проблем розвитку малих підприємств в аграрній сфері. Адже вони є складовою частиною економіки агропромислового комплексу, сприяють розвитку конкуренції на селі виробляючи продукцію високої якості за невелику ціну а також займаються такими видами діяльності, які інші підприємства не здійснюють. Вони не відмовляються у додаткових прибутків за рахунок більш трудомісткої діяльності. До позитивних переваг також слід віднести: швидка змінність та пристосованість до зміни ринкової кон’юнктури, динамічність і підприємливість, оперативність при визначенні можливих втрат, цілеспрямованість і наполегливість, готовність та вміння управляти ризиковою ситуацією.