Інноваційний чинник забезпечення продовольчої безпеки

Інноваційний чинник забезпечення продовольчої безпеки Необхідність посилення інноваційної діяльності у функціонуванні переробних підприємств обумовлюється проблемою підвищення їх конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках з метою забезпечення продовольчої безпеки держави. Основними базовими підходами до розроблення інноваційної політики є: епізодичні нововведення (якщо є вільні потужності або можливість удосконалювати успішний продукт, вже відомий на ринку) та цілеспрямовано керований інноваційний процес. Застосовуються також організаційні (маркетингові) та технологічні інновації. Організаційні інновації – це модернізація стратегії просунення, тобто використання нових методів залучення споживачів, змінення концепції брендів. Протягом останніх років на харчову промисловість припадала більша частина нововведень. В окремих галузях намітились тенденції до формування преміум-сегмента, наповнення якого потребує серйозного технологічного підходу. Продукти цього класу не повинні мати аналогів і є реальними інноваціями, часто навіть не потребуючи рекламної підтримки продажу. Активно проводиться робота щодо технічної модернізації і маркетингових інновацій (впроваджуються нові бренди, виводяться на ринок лінійки нових продуктів, застосовується нестандартна упаковка). Водночас найменше впровадження інновацій спостерігається в сільському господарстві внаслідок повільного обертання капіталу і дефіциту ефективних власників. Слід зауважити, що на сучасному етапі фінансування інновацій в основному здійснюється за рахунок власних коштів підприємств, що зменшує навантаження на бюджет країни, але зумовлює недостатність коштів для забезпечення вимог науково-технічного прогресу. Згідно Закону України “Про інноваційну діяльність”, під інновацією розуміють новостворені (засновані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукти чи послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного та іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери [164, с. 72]. Під технологічними інноваціями розуміють діяльність підприємства, що пов'язана з розробкою та впровадженням як технологічно нових, так і значно технологічно вдосконалених продуктів (продуктові інновації) та процесів (процесові інновації) [164, с. 72]. Необхідно підкреслити, що до технологічних інновацій не належать продукти, модифіковані незначною мірою (наприклад, з використанням нових смакових добавок до продукції старого асортименту), освоєння підприємством продукції, нової для нього, але вже давно відомої на ринку збуту, а до процесових інновацій – придбання машин і устаткування традиційних моделей і типів або навіть заміна застарілих машин на новіші модифікації, але тієї ж самої моделі. Інноваційною вважається тільки та продукція, що була заново впроваджена, зазнала істотних технологічних змін або вдосконалювалася протягом останніх трьох років.