Сутність та функціональні характеристики системи управління доходами бюджету

Сутність та функціональні характеристики системи управління доходами бюджету Будь-яке наукове дослідження має відправну точку, правильний вибір якої впливає на кінцевий результат. Для визначення відправної точки у нашому досліджені доцільно встановити, складовою якого більш загального поняття є "управління доходами бюджету". Рухаючись від конкретного до загального, логічним, на нашу думку, є наступний взаємозв’язок: управління доходами бюджету → управління державними доходами → управління державними фінансами → державне управління → управління. Тому спробуємо довести, що управління доходами бюджету є галузевим напрямом науки управління і що положення цієї науки можуть служити фундаментом нашого дослідження. Сама наука управління має давню історію, яка ґрунтується на багатому досвіді з вивчення і удосконалення управлінської діяльності. Вагомий внесок у розвиток світової науки управління зробили зарубіжні вчені Ф.Тейлор, П.Файоль, Г.Форд, Г.Емерсон, Г.Черч, дослідники радянського періоду другої половини ХХ століття: А.Абалкін, В.Афанасьєв, А.Берг, О.Бірман, О.Годунов, І.Кузнєцов, Б.Мільнер, Г.Попов, фундатори української науки управління: П.Гайдуцький, В.Геєць, В.Герасимчук, Й.Завадський, А.Казаченко, А.Мазаракі, Г.Одінцова, В.Оніщенко, Н.Чумаченко та інші. Спробуємо на основі загальновідомих наукових розробок у сфері управління запропонувати власні підходи щодо концептуальних засад управління саме доходами бюджету. Насамперед слід з'ясувати сутність предмету дослідження. Аналіз економічної літератури свідчить про відсутність дефініції поняття «управління доходами бюджету» [1, с.396; 2; 3, с.3; 4; 5; 6; 7; 8; 9, с.356; 10], хоча одним із перших про нього згадував професор Огонь Ц.Г. [11, с.107-108, 116], але попри проведений ним глибокий аналіз доходів бюджету, він також не навів дефініції поняття «управління доходами бюджету». Пошук дефініції почнемо з аналізу сутності загального поняття "управління". У науковій літературі термін "управління" по-різному трактується філософами, економістами і кібернетиками [12, с.293; 13, с.14]. Він походить від латинського слова "адміністра¬ція" і означає діяльність із керівництва будь-чим. На думку Цуруля О.А. управління - це організуюча діяльність держави, що спрямована на виконання її завдань та функцій [8, с.25]. Ми не розділяємо таку позицію і аргументуємо це наступним. По-перше, управління не зводиться лише до діяльності держави, оскільки здійснюється на різних рівнях. По-друге, дане визначення не розкриває специфіку цієї діяльності, тобто воно не містить ті характеристики, які відрізняють управління від інших видів діяльності. Проте наведене визначення акцентує увагу на організуючому характері, що має важливе значення для пізнання суті управлінської діяльності. Для менеджерів управління означає організацію процесів, що проходять у системі управління для досягнення мети організації [14, с.7]. Організуючий характер управління підкреслюється у дефініції поняття управління одного з найвідоміших представників сучасного менеджменту П.Друкера. Він так висловлювався про сутність управління: це особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп в ефективну цілеспрямовану та продуктивну групу [13, с.15]. Але завдяки чому можливе таке перетворення? На нашу думку – завдяки впливу керуючої підсистеми на об’єкт. У зв’язку з цим заслуговує на увагу думка, згідно якої управління є сукупністю скоординованих заходів, спрямованих на досягнення певної мети, або організацією та реалізацією цілеспрямо¬ваних впливів [12, с.293]. Проте об’єкт цих впливів у даній дефініції не визначений.