Методичні засади фінансування підприємств за рахунок випуску облігацій

Методичні засади фінансування підприємств за рахунок випуску облігацій Фінансування підприємства за рахунок випуску корпоративних облігацій –досить важливе питання, від правильності вирішення якого буде залежати успішність реалізації фінансової стратегії підприємства в майбутньому. Запорукою вдалого розміщення боргових цінних паперів та зацікавленості потенційних інвесторів у них є здійснення оцінки фінансової надійності підприємства-емітента як на етапі прийняття рішення про емісію, так і в подальшому обслуговуванні боргових зобов’язань. У вітчизняній літературі поняття "надійність емітента" недостатньо висвітлено. Дослідження більшості авторів зводилися до ототожнення оцінки фінансової надійності емітента з поняттям "кредитоспроможності" [90, С.129–130; 91, С.59]. В українському законодавстві трактування останнього відсутнє. Аналіз літературних джерел щодо дефініцій цієї категорії дозволив виявити два підходи: по-перше, це такий фінансовий стан підприємства, що дає йому змогу мобілізувати кошти з різних джерел [92, С.233; 93, С.199; 94, С.272]; по-друге, здатність розраховуватися за борговими зобов’язаннями в строк [13, С.245; 30, С.61; 52, С.272; 95, С.97; 96, С.35]. Слід відмітити, що питанням оцінки кредитоспроможності підприємства-емітента облігацій приділяли увагу багато вчених, серед яких необхідно виділити Е. Альтмана, В. Галасюка, Л. Долінського та ін. Проте їхні дослідження зводилися до кількісної оцінки фінансової надійності підприємства-емітента. Розроблені методичні підходи ґрунтувалися на великій кількості показників, що ускладнює процес інтерпретації отриманих даних. До того ж вони не містять критеріїв оцінки якісних показників, що потребує вдосконалення. На наш погляд, фінансова надійність підприємства-емітента облігацій являє собою здатність підприємства генерувати грошові кошти в достатньому розмірі для погашення основної суми боргу та купонних платежів за емітованими облігаціями у визначений проспектом емісії строк.