Удосконалення фінансового механізму державного регулювання ринку корпоративних облігацій

Удосконалення фінансового механізму державного регулювання ринку корпоративних облігацій Ринок корпоративних облігацій України виступає сегментом національного ринку цінних паперів, який діє в режимі реального часу. Це пов’язано з тим, що операції з цінними паперами, які постійно здійснюються, та необхідність їх інформаційного відображення обумовлюють формування єдиного інформаційного простору ринку цінних паперів, гомогенного за своїми характеристиками для всіх його учасників у даний момент часу. Таке функціонування сучасного ринку цінних паперів притаманне розвинутим ринковим економікам провідних країн світу, сприяє інтеграційним процесам і потребує адаптації вітчизняного ринку цінних паперів до загальносвітових стандартів. Проведений нами аналіз міжнародного досвіду ринків корпоративних облігацій свідчить, що ринок США був найбільш розвинутим ринком як за обсягом, так і за співвідношенням до ВВП. Місткість ринку облігацій США значно перевищувала обсяг усіх інших ринків, разом узятих. Безперечно, що зростання кількості випусків облігацій і капіталізації ринку потребували урізноманітнення методів регулювання ринку корпоративних облігацій США, які з початку його існування були суворими, проте, як показав досвід, ефективними. Сучасна система державного регулювання була сформована в 30-ті роки ХХ ст. та мала два рівні. Перший рівень – органи державного регулювання ринку цінних паперів (SEC) та спеціальні органи державного регулювання в штатах. Другий рівень – саморегулівні організації, до складу яких входили фондові біржі та Національна асоціація фондових дилерів [156]. Натомість у Німеччині державне регулювання поділяється на три рівні. Перший рівень – Федеральний комітет по операціях з цінними паперами (BAWe), другий – Державна комісія з надзору за біржами, третій – Біржовий відділ з торгового інспектування [157]. Отже, досвід державного регулювання ринку корпоративних облігацій свідчить про провідну роль саморегулівних організацій. Утім саморегульований механізм повинен існувати разом з регулюючою функцією держави, адже самостійно він не здатний справитися з проблемами ринку. У зв’язку з цим структура механізму державного регулювання ринку корпоративних облігацій України має включати такі підсистеми: - державне регулювання, яке здійснюється ДКЦПФР шляхом прийняття нормативно-правової бази з метою забезпечення використання економічних методів регулювання; - створення саморегулівних організацій на ринку корпоративних облігацій; - внутрішньо-корпоративний контроль і управління діяльністю емітентів як основних учасників ринку корпоративних облігацій.