Методичні підходи до оцінки економічної ефективності виробництва і переробки цукрового буряка

Методичні підходи до оцінки економічної ефективності виробництва і переробки цукрового буряка Ефективність виробництва — це складна економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами. Згідно К. Р. Макконнела і С. Л. Брю, економічна ефективність характеризує співвідношення „витрати-випуск”, що відображає зв’язок між кількістю одиниць виробничих ресурсів, задіяних у процесі виробництва, і кількістю одержаних конкретних видів продуктів [122, с. ]. Загальновідомо, що економічна ефективність — це співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вар¬тісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі три варіанти вказаного співвідношення: 1) ресурси і результати, виражені у вартісній формі; 2) ресурси — у вартісній, а результа¬ти — у натуральній формі; 3) ресурси — у натуральній, а резуль¬тати — у вартісній формі. Сьогодення приділяє багато уваги вивченню як теоретичних, так і практичних питань функціонування бурякоцукрової галузі. Про зниження ефективності сільськогосподарського виробництва говорить професор П. Т. Саблук. Він зазначає, що наслідки хаотичних і неадекватних державних дій не забарилися проявитися в стрімкому зниженні обсягів виробництва валової продукції сільського господарства за 14 років майже на 40 %, мізерних обсягів іноземних інвестицій, деградації соціальних відносин та інфраструктури на селі [171, с. 3]. Поділяємо думку В. С. Бондаря в тому, що проблема українського експорту цукру заслуговує на найсерйознішу увагу, оскільки потенційні можливості нашої країни і досвід з цього приводу значні [19, с. 5]; цукробурякове виробництво України постало перед нелегким вибором – або вступати в серйозну конкурентну боротьбу за ринки збуту, або обмежитися виробництвом цукру для самозабезпечення [15, с. 4]. В. І. Пиркін приходить до висновку, що в країні відбувається штучне заниження вартості основної продукції й зменшення прибутковості цукрових буряків [149, с. 4]. А. В. Фурса доводить, що неефективність державної підтримки бурякоцукрового підкомплексу зводиться до невтручання в урегулювання промислових і сільськогосподарських цін за допомогою економічного механізму. А від так, розвиток галузі значно стримується нераціональним використанням бюджетних коштів, наявністю великих політичних ризиків, які відлякують інвестора вкладати кошти в цю сферу. Крім того, не діють ринкові інструменти – страхування від цінових коливань і погодних негараздів, обмежений осяг кредитів [212, с. 4].