Тенденції та сфери гармонізації бухгалтерського обліку

Тенденції та сфери гармонізації бухгалтерського обліку Фінансова звітність підприємств різних країн має певні відмінності, зумовлені соціальними, економічними та політичними чинниками. Відмінності в підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків. Це привело до пошуку та реалізації підходів, спрямованих на забезпечення зіставності та зрозумілості фінансової звітності, яка є важливим засобом міжнародної комунікації. Ці процеси характеризують, застосовуючи різні терміни: «гармонізація», «стандартизація», «уніфікація», «конвергенція». Поряд з тим, у зарубіжній та вітчизняній літературі немає єдиного підходу щодо тлумачення їх змісту. Зокрема М. Метьюс і М. Перера наводять такі визначення: – гармонізація – узгодження різних систем бухгалтерського обліку і звітності введенням їх у рамки загальної класифікації, тобто стандартизація форми зі збереженням істотних відмінностей; – стандартизація – обмежений набір альтернативних методів для підтримки гнучкості бухгалтерського обліку; – уніфікація – це вилучення альтернативних методів для підтримання гнучкості бухгалтерського обліку господарських операцій, подій та обставин [201, c. 565]. На думку В. Моссаковського, така градація понять дає змогу повною мірою розподілити обов’язки щодо розвитку бухгалтерського обліку в світі [194, с. 26]. Схоже тлумачення цих понять міститься в дослідженні А. Прауліньша: – уніфікація – відмова від альтернативних методів обліку; – стандартизація – обмежена можливість вибору альтернативних методів; – гармонізація – координація різних систем бухгалтерського обліку; – конвергенція – відбір найкращих існуючих методів, розроблених регулюючими сторонами, або, у випадку відсутності такого компромісу, узгоджений вибір абсолютно нового методу [413, c. 55].