Тенденції розвитку ринку праці фахівців в Україні

Тенденції розвитку ринку праці фахівців в Україні Проведені нами дослідження стану та тенденцій розвитку ринку праці фахівців за окремими регіонами України показали, що соціально-економічні зміни, які відбулися за цей час, відобразились на економічній активності та зайнятості населення різного освітнього рівня. Почала зростати потреба у фахівцях з вищою освітою окремих напрямів підготовки, а необґрунтоване збільшення обсягів їх підготовки спричинило певні труднощі з їх використанням, що, в свою чергу, відбилося на показниках економічної активності, зайнятості та безробіття. Результати досліджень свідчать, що серед осіб з вищою освітою відмічаються більш високі показники економічної активності та зайнятості, ніж у цілому по всіх категоріях населення [41, с.59]. Так, рівень економічної активності та зайнятості високоосвіченої частини населення у 1,2-1,3 рази вище порівняно з усім населенням у віці 15-70 років (додаток В). У 2006 р. економічна активність осіб з повною вищою освітою в середньому по Україні була на рівні 80,0 %, а з базовою вищою – 70,1 %. Упродовж 1999-2006 рр. рівень економічної активності населення з повною вищою освітою зменшився на 1,0 % (80,0-81,0), тоді як рівень зайнятості зріс на 1,5 % (76,6-75,1). Хоча показники економічної активності висококваліфікованих фахівців високі рівень їх зайнятості залишається значно нижчим. У 2006 р. для осіб з повною вищою освітою він склав 76,6 %, а базовою вищою освітою – 65,5 %. Як показало дослідження, за регіонами різко коливається частка осіб з повною вищою освітою в загальній чисельності економічно активного населення. Зокрема, у 2001 р. частка осіб з повною вищою освітою у загальній чисельності економічно активного населення за регіонами коливалась – від 12,6 % (Житомирська область) до 45,3 % (Івано-Франківська область), а рівень економічної активності серед цієї категорії працівників – від 61,4 % (Полтавська область) до 88,6 % (Чернігівська область) [за даними Центру перспективних досліджень (ЦПД)]. У 2002 р. в обстежених нами регіонах нижчою за середню була економічна активність населення з повною вищою освітою у Кіровоградській (79,3 %) і Харківській областях (79,1 %), а з базовою вищою освітою – у Полтавській (71,1 %), Сумській (73,8 %), Харківській (74,2 %) і Чернігівській областях (74,7 %) [44, с.81-82; 45, с.95,173,178; 46, с.73; 47, с.68]. Як бачимо, у менш освіченої частини населення (з базовою вищою освітою) показники економічної активності нижчі. Щодо показника зайнятості, то тут тенденція склалась наступна: рівень зайнятості населення з повною вищою освітою коливався від 72,5 % до 77,5 %, а з базовою вищою освітою – від 61,6 % до 71,1 %. З обстежених областей у Кіровоградській, Харківській і Чернігівській областях рівень зайнятості населення з вищою освітою був нижчим за середньо- український. Взагалі, більш низькі рівні зайнятості в обстежених регіонах характерні для осіб з базовою вищою освітою. Відмінності в цих показниках свідчать про те, що ще значна частина високоосвіченого населення має труднощі у працевлаштуванні.