Передумови формування механізмів кооперованих зв’язків на засадах ефективного використання ресурсів

Передумови формування механізмів кооперованих зв’язків на засадах ефективного використання ресурсів Враховуючи тенденції розвитку економічної політики, варто виділити структурну перебудову АПК. Адже лише за умови збалансування сфер і рівноправності в економічних відносинах АПК можливі високі кінцеві результати. У передреформаційні роки (1985–1990) в Україні, як і загалом у колишньому Радянському Союзі, закупівельні ціни повніше відображали витрати на виробництво, товарно-грошові відносини стали реальнішими, почалось формування конкурентноспроможного аграрного сектору, створювалися орендні і кооперативні сільськогосподарські та переробні підприємства, фермерські господарства. В таких господарювання значно підвищилася ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств, де частка власних засобів у інвестиціях становила 70%. Керівники господарств позитивно сприйняли перехід до ринкової економіки як спосіб вільної господарської діяльності. Це давало надію на новий, потужний імпульс розвитку виробництва, насичення ринку товарами. Не викликали сумніву, як і нині, основні його регулятори – попит і пропозиція та рушійна сила – конкуренція. Однак прискореного освоєння досягнень науково-технічного проґресу так і не відбулось, а навпаки, спостерігалося повернення до найпростіших технологій, різке зниження виробничого потенціалу в більшості господарств. Ключовим елементом масового зниження реальних доходів сільських товаровиробників виступила недостатня матеріальна зацікавленість у результатах праці. На тому етапі до ключових проблем політики були, віднесені насамперед: роздержавлення і широкомасштабна приватизація державної власності в аграрному комплексі та формування на цій основі багатоукладного сільського господарства, що розглядали як найважливіший етап переходу до ринкової економіки; надання суб’єктам господарської діяльності економічної самостійності у формуванні виробничих програм, вибору каналів реалізації та визначенні цін; лібералізація цін, зменшення дотацій та субсидій; лібералізація зовнішньоторговельної діяльності; формування приватного сектору в сільському господарстві.