Координація та формування спільної міграційної політики ЄС

Координація та формування спільної міграційної політики ЄС Проблеми координації міграційної політики на міжнародному рівні виникають унаслідок зростаючої взаємозалежності різних країн, коли політика однієї держави впливає на міграційну ситуацію та принципи міграційної політики інших. Реалізація країнами незалежної міграційної політики може призвести до небажаних наслідків для світу в цілому. Зазвичай поняття «координація» і «співробітництво» вважаються синонімами, однак, на нашу думку, координація передбачає суттєві зміни внутрішньої політики з врахуванням міжнародної взаємозалежності, тобто є ширшою категорією, ніж співпраця. Як будь-який випадок стратегічної взаємозалежності, міжнародне співробітництво у галузі міграційної політики можна тлумачити за допомогою теорії ігор. Гравцями у даному разі виступають уряди країн, які вдаються до різних стратегій (політичних дій) для досягнення своїх цілей (скорочення масштабів імміграції, заохочення міграції висококваліфікованих спеціалістів, зростання рівня зайнятості, покращення демографічної ситуації, рівня добробуту тощо). Виходячи із класичної «дилеми ув’язненого», сформульованої А. Таккером, досягти даних цілей без координації неможливо. Крім того, у процесі реалізації політики важливим є навіть часткове досягнення мети (можливо за рахунок іншої), оскільки уряд країни керується не лише фіксованими, а й гнучкими цілями. Гнучкість цілей означає, що існує компроміс різних цілей, тобто максимальне досягнення однієї мети компенсує не повне досягнення іншої за даної функції суспільного добробуту. Політики прагнуть максимізувати функцію суспільного добробуту, яка залежить від рівня досягнення цілей. Такий узагальнений механізм можна представити діаграмою Хамади