Проблеми інвестування на залізничному транспорті і шляхи їх вирішення

Проблеми інвестування на залізничному транспорті і шляхи їх вирішення Україна – держава, яка має потужну, розгалужену транспортну систему. Доля продукції ії підприємств в ВВП становить близько 10% [177,С.5]. Надійність перевезень, висока провізна здатність залізничних магістралей, мінімальний вплив на навколишнє середовище і порівняно низька собівартість дозволяє зробити висновок, що з усіх видів транспорту найбільш перспективним є залізничний. Наразі в загальному вантажообігу усіх видів транспорту (без урахування трубопровідного) його питома вага складає 88,7%, у загальному пасажирообігу – 47,4%[48]. Основні його складові – це залізнична інфраструктура (колії, інженерні споруди, сигналізація, енергозабезпечення, системи блокування і управління рухом, пристрої телекомунікацій) і рухомий склад (локомотиви, вагони, дизель- та електропоїзди). Поступове зростання суспільного виробництва і життєвого рівня населення, впровадження Укрзалізницею нових підходів до фінансово-економічної діяльності залізниць забезпечили збільшення частки обсягу вантажних перевезень залізничним транспортом з 36% в 1995р. до 49% в 2004р., стабільну фінансово-економічну діяльність галузі, початок відновлення технічних засобів [48,С.38]. Залізничний транспорт України працює досить стабільно і в цілому задовольняє зростаючи потреби суб'єктів підприємницької діяльності у вантажних перевезеннях та попит на пасажирські перевезення [177,С.261]. Для ефективного функціонування економіки, структурного, якісного оновлення процесу виробництва товарів, послуг і ринкової інфраструктури необхідна чітка зміна фаз інвестиційного циклу (рис. 1.2). У випадку, коли відбувається недостатнє інвестування національного господарства, посилюється спад виробництва, який спричиняє зниження інвестиційних можливостей суб'єктів господарювання. Така ситуація має місце в Україні. Кожен суб'єкт господарювання, незалежно від форм власності (акціонерна, кооперативна, корпоративна система, приватна фірма тощо), формує відповідні внутрішні фонди нагромадження та споживання. Сукупність джерел інвестиційних коштів підприємств зображено на рис.1.3. Характеристика і аналіз особливостей кожного з них наведені в додатку Б. Основними в Україні наразі є реінвестована частина прибутку та амортизаційні фонди.