Система показників розвитку міжнародної торгівлі

Система показників розвитку міжнародної торгівлі Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, гене¬ральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі. Експорт – вивезення то¬варів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виключних прав на них, з митної території країни за кордон без зобов'язання їх зворотного ввезення. Найбільшими країнами – експортерами товарів і послуг на сві¬товому ринку в останнє десятиріччя є Сполучені Штати Америки, Німеччина, Японія, Великобританія, Франція, Італія, Канада, Ні¬дерланди та Бельгія, питома вага яких у світовому експорті пере¬вищує 50 %. Імпорт — ввезення това¬рів, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, в т. ч. виняткових прав на них, на митну територію країни з-за кордону без зобов'язання про зворотне вивезення. Імпорт розраховується у вартісних одини¬цях за певний період, найчастіше, за рік. Обсяги імпорту однорід¬них, порівняних товарів можуть розраховуватись у кількісних, одиницях (цукор, пшениця, цемент тощо). Уряд кожної країни встановлює кордони митної території, а також вирішує питання щодо виокремлення з неї вільних зон, які не підлягають митному контролю. Зовнішньоторговельний обіг — сума вартості експорту і імпорту країни або груп країн за певний період: рік, квартал, мі¬сяць. Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому. Світовий товарообіг — сума вартості експорту та імпорту всіх країн світу. Генеральна (загальна) торгівля — прийняте у міжнарод¬ній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів.