Світовий досвід використання можливостей держави в умовах економічної нестабільності

Світовий досвід використання можливостей держави в умовах економічної нестабільності Надзвичайна складність створення ефектив¬них ринкових систем і відсутність належного досві¬ду в Україні, зумовлюють важливість й актуальність вивчення практики державного регулю¬вання у країнах, які, активно використовуючи регуляторний потенціал держави, досягли позитивних тенденцій. До таких світових прецедентів належать: “Новий курс” президента Рузвельта в США; “Економічного чуда” Японії; досягнення "азійських тигрів", зокрема, виведення Південної Кореї на рівень “постіндустріальної держави”. Завдяки посиленню економічної ролі та управлінсько-регуляторних функцій держави в останні роки демонструють ефективний розвиток національних господарств країни "БРІК" (Бразилії,Росії, Індії, Китаю). Стабільно високі темпи розвитку економіки Китаю вражають світ упродовж останніх десятиліть, що обумовлено досить жорсткою керівною роллю державної влади. Навіть на загрозливі виклики нинішньої світової фінансово-економічної кризи дані країни відповідають адекватно і достойно в першу чергу завдяки належному виконанню їх державами економіко-регулятивних функцій, так необхідних у цей час. Нічого подібного, на жаль не можна констатувати в Україні. Багато економічно розвинених країн світу в різні часи потрапляли в надзвичайно складні ситуації. Деякі з них постраждали від наслідків війни (Японія, Німеччина), на інших позначились особливості політичної структури (Іспа¬нія, Португалія), а також специфіка історичного розвитку (Бразилія, Туреччина, Південна Корея). Кожна з цих країн шукала виходу з несприятливого економічного станови¬ща власним шляхом. Однак аналіз показує, що є й спільні моменти. Насамперед це глибокий аналіз, науковий роз¬рахунок, об'єктивне та всебічне оцінювання стану справ в економіці, соціальній сфері, виявлення факторів, що зумов¬люють економічні труднощі. У результаті можна визна¬чити стан справ у виробництві, ступінь диспропорцій, оці¬нити реальні можливості виходу з кризової ситуації. Як показує світовий досвід, програми стабілізації еко¬номіки можуть реалізовуватись переважно двома шляха¬ми — еволюційним і через так звану шокову терапію, тобто за максимально короткий час. У повоєнний період еволюційним шляхом йшла Фран¬ція. Другий, більш динамічний шлях обрала Західна Німеч¬чина. І сьогодні в деяких країнах виявляється чимало відмінностей у підходах до стабілізації економіки. Так, Ту-реччина реалізувала програму виходу з кризової ситуації приблизно протягом восьми років, тоді як Польща поста¬вила за мету вийти з такого становища набагато швидше [232, с.45]. Ураховуючи незвичайну складність створення ефектив¬них ринкових інструментів і відсутність належного досві¬ду, варто уважно вивчити практику державного регулю¬вання у країнах, які, скориставшись таким механізмом, досягли позитивних зрушень у своєму поступі. До такого досвіду належить: політика “Нового курсу” президента Рузвельта в США; політика “економічного чуда” Японії; політика виведення Південної Кореї на рівень “нової індустріальної держави”; політика Китаю [184, с.58].