Проблеми інвестиційно-інноваційного розвитку державного сектора в економіці України

Проблеми інвестиційно-інноваційного розвитку державного сектора в економіці України На сучасному етапі економічного розвитку реальні інноваційні перспективи економіки України стратегічно замикаються (так має бути) на аграрному секторі, розвитку переробної промисловості та підтримці підприємств харчової промисловості. Економічну роль держави та її регулятивні можливості у цьому сенсі важко переоцінити. Адже, якщо порівняти темпи збільшення чисельності населення планети з темпами зростання продовольства, то перші перевищують останні в 2,5 разу. Прогнозується, що у найближчому майбутньому 1,2 млрд. осіб потерпатимуть від голоду. Нині, за оцінками експертів Світового банку, щороку близько 40 млн. людей помирає від голоду, а через 10 років ця цифра може потроїтися. Потенціал родючості українських земель такий, що при запровадженні сучасних агротехнологій, реальній підтримці з боку держави сільського товаровиробника Україна в стані прогодувати, щонайменше, 140-150 млн. людей. Ігнорування національних інтересів виконавчою владою, непослідовність державної політики, множення суперечностей щодо взаємодії гілок влади, бездумно вперта міжусобна війна політичних партій і сил - руйнівні реалії сьогодення. Однак попри всіх цих негараздів Україна за реальними потенціями приречена вирватись із сьогоднішніх проблем. Для цього наша країна має усі необхідні передумови: 1) В умовах можливої глобальної продовольчої кризи ми - власники "контрольного пакету" щодо продовольчої безпеки. Земля залишається найціннішим національним багатством України. Наша земля здатна годувати 130-140 млн. людей. 2) Ми маємо одні з найбільших запасів кам'яного вугілля та природного урану, які з часом займуть провідне місце серед енергоносіїв. 3) Україна знаходиться на перехресті транспортних комунікацій усієї Європи, Заходу та Сходу, Півночі та Півдня і неминуче стане з'єднувальною лапкою усіх міждержавних сполучень євразійського континенту. Тому українська держава, усі гілки влади, а особлива законодавча та виконавча, мають приділяти особливу увагу саме цим напрямкам прогресу української держави.