Оренда землі як економічна форма відносин власності

Оренда землі як економічна форма відносин власності Рента і ціна землі за Марксом це – форма економічної реалізації земель-ної власності [68, т. 25, ч. II, с. 167], засіб присвоєння прибавленої вартості землевласниками. Тому оренда землі і орендна плата є категоріями відносин власності. Економічні дослідження відносин власності в контексті загальної теорії це диференціальний аналіз новоствореної вартості – похідної капіталу (вартісної оцінки ресурсного потенціалу власності) як складної функції бага-тьох змінних. В першому наближенні нагадують реструктуризацію новоство-реної вартості між учасниками економічного кругообігу і відтворення капі-талу, частку якої привласнюють собі у формі ренти землевласники за той або інший відрізок часу, сільськогосподарські землекористувачі, наймані сільсько-господарські працівники, інвестори та комерційні посередники, держава і т. ін. Стратегічною метою такого дослідження як правило виступає пошук економі-чних інструментів прискорення темпів економічного зростання і підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва [ ]. Намагаючись вирішити таку задачу чисто адміністративними методами, ми відразу потрапляємо у порочне коло тому, що для землевласника немає і не може бути іншого показника ефективності виробництва, ніж розмір ренти, що ним привласнюється. Походження ренти має економічну природу і обумовлено обмеженістю (рідкістю господарського використання) земельних ресурсів з одного боку, а з іншого – виникненням доданої вартості в резуль-таті виробничо-трудової діяльності. Отже виникнення ренти пов’я¬зане з появою можливості реалізації (ринкового обміну) монопольного права володіння обмеженими ресурсами та монопольного права на використання їх у підприємницькій діяльності. Обмеженими є такі ресурси, для забезпечення необхідної наявності (або якості) яких необхідна виробнича, трудова діяль-ність людини. І навпаки, об'єктом виробничої діяльності людей кожний ресурс стає лише в міру своєї кількісної обмеженості.