Концептуальні засади вартості власності та економічні аспекти оцінки землі

Концептуальні засади вартості власності та економічні аспекти оцінки землі Становлення ринкової економіки в Україні привело до різноманіття форм власності і відродження власника. У кожного власника виникає багато проблем і питань щодо економічної реалізації своїх прав. Одним з основних є питання про вартість власності. З цими проблемами зіштовхуються підпри-ємства, фірми, акціонерні товариства, фінансові інститути. Акціонування підприємств, розвиток іпотечного кредитування, фондового ринку і системи страхування потребують оцінки вартості об'єктів і прав власності. Економічна оцінка власності – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об'єктів власності з ураху-ванням потенційного і реального доходу, який може бути принесений ними у визначений момент часу в умовах конкретного ринку. Об'єктом оцінки є будь-як об'єкт власності в сукупності з правами, якими наділений його власник. Це може бути бізнес, компанія, підприємство, фірма, капітал, земля, окремі види активів, як матеріальних, так і нематеріальних [ ]. Особливістю процесу оцінки вартості є її ринковий характер. Це озна-чає, що оцінка не обмежується обліком лише одних витрат на створення чи придбання оцінюваного об'єкта. Вона обов'язково враховує сукупність рин-кових факторів: фактор часу, фактор ризику, ринкову кон'юнктуру, рівень і модель конкуренції, економічні особливості оцінюваного об'єкта, його рин-кове реноме, а також макро - і мікроекономічне середовище [ , с. 10]. Як було відзначено, власність у повсякденному розумінні представлена своєю зовнішньою ознакою - владою людини над річчю. Володіти річчю може тільки суб'єкт: фізична чи юридична особа, у тому числі держава, що делегує своє право власності представникам адміністрації. Суб'єкт власності – це економічно відособлена юридична чи фізична особа, що володіє конкретним об'єктом (капіталом, землею і відповідними економічними інтересами). При реалізації економічних інтересів, суб'єкти вступають в економічні відносини, зокрема з приводу володіння, розпоря-дження і використання приналежних їм об'єктів. Таким чином, власність - це відносини між суб'єктами. Немає і не може бути відносин між суб'єктом і ма-теріальним (духовним) благом. Може бути тільки відношення між визначеними суб'єктами з приводу володіння, розпорядження і використання конкретного блага. Таке розуміння власності закладене в основу всіх еконо-мічних, юридичних, організаційно-управлінських процесів, у тому числі в основу визначення її вартості, в основу економічної оцінки. Ринкова оцінка повинна враховувати не тільки цінність складених елементів визначеного об'єкта – сукупність факторів виробництва, але й економічних відносин, що реалізують право власності на нього