Напрямки дослідження діяльності сервісних підрозділів ГЗК

Напрямки дослідження діяльності сервісних підрозділів ГЗК У джерел становлення економіки як науки її засновники (К. Маркс, Ж.С.Миль, Ж.Б. Сей, А. Сміт) розглядали послугу як протилежність товару. Сьогодні послуга характеризується спільним виробництвом постачальника та споживача за активної участі останнього. Оскільки послуга не може бути складована, вільно циркулювати, процеси виробництва та споживання відбуваються одночасно, а момент контакту виконавця робіт із споживачем стає вирішальним [30]. Дослідники, що віддають пе-ревагу сервісним відносинам [31 – 34] приділяють особливу увагу саме цим взаєми-нам постачальника послуги із її споживачем. Під час взаємодії цих двох учасників установлюються специфічні відносини, які позв'язують обох на певний термін. Відбувається обмін інформацією, що припускає висловлення бажань споживачем, їх реалізацію постачальником, контроль спо-живачем, і, нарешті, оцінку останнім. Таким чином, споживач з кінця ланцюжка "виробництво – збут" переміщується до його центру. Відносно ГЗК система сервісних підпрозділів є постачальником послуг, а ос-новне, підсобне та побічне виробництва виступають у ролі споживача. Сервісні від-носини виникають безпосередньо в процесі обслуговування при контакті працівників сервісних підпрозділів та основного виробництв. Однак взаємодія підрозділів цих виробництв не завжди передбачає встановлення сервісних відносин, наприклад, працівники енергетичного господарства безпосередньо не спілкуються з представ-никами основного виробництва і не реалізують послугу під час їх взаємодії. Але навіть за умови наявності сервісних відносин, їх якість не завжди гарантує позитивний результат, оскільки він виходить за межі взаємодії споживач –постачальник.