Методичні підходи до оцінки ефективності використання виробничого потенціалу

Методичні підходи до оцінки ефективності використання виробничого потенціалу Економічно обґрунтована спеціалізація та раціональне сполучення галузей виступає засобом ефективного використання продуктивних сил та є важливою умовою діяльності фермерського господарства. Звернувши увагу, згідно із завданнями дослідження, на методи економіко – математичного моделювання, видно що за певною моделлю можна одержати декілька варіантів рішень, які дозволяють визначити напрями розвитку об’єкта та одержати потрібні характеристики. Моделювання сільськогосподарського виробництва базується на основних етапах, які враховують традиції галузі дослідження, потреби практики, рівень розвитку математичних методів, обчислювальної техніки та інші фактори. Можна стверджувати, що перехід від адміністративно – командної системи управління економіки до впровадження основ господарського розрахунку, ринкових відносин та проблеми оптимізації планування сільського господарства визначають становлення вітчизняного моделювання [78]. Дослідимо систему показників, що доцільно використовувати при аналізі, економічній діагностиці стану, тенденцій використання виробничих потужностей аграрного підприємства та пошуку резервів, адже оцінка рівня використання виробничих потужностей відіграє важливу роль у системі управління діяльністю підприємства. Для оцінки реального стану їх використання потрібна система показників. Вся система показників використання основних фондів та виробничих потужностей необхідна для аналізу фактичного стану та планування їх відтворення, у тому числі для планування потрібних для цього капіталовкладень, для складання балансу обладнання, планування вводу у дію основних фондів та виробничих потужностей. Загальна методика планування управління виробничим потенціалом підприємства у своїй процедурній частині залежить від рівня, якості, складу інформації, що залучається для підтримки процесу прийняття управлінського рішення та просувається від часткового (інформація від допоміжних та обслуговуючих служб про потужності провідних технологічних ланок) до загального рівнів (дані про потужності провідних виробничих дільниць, цехів та підприємства вмілому). За умов дії програми реструктуризації на підприємстві, методи управління завантаженням виробничих потужностей мають враховувати реструктуризаційні заходи (технічні, організаційні, управлінські зміни) та напрями стратегії та тактики реструктуризації [75].