Аналіз управління розвитком інноваційного потенціалу за показниками господарювання підприємств машинобудівної галузі України

Аналіз управління розвитком інноваційного потенціалу за показниками господарювання підприємств машинобудівної галузі України Внесок промислового комплексу в економіку, досягнення Україною рівня технологічно розвинутих країн, наближення якості життя до європейських стандартів визначають провідну роль і місце промисловості в забезпеченні важливих стратегічних інтересів держави. Реальний економічний стан промисловості України в контексті інноваційного розвитку примушує говорити про нестабільність і уповільнення цього процесу. Так, протягом 9 років об’єми промислового виробництва збільшилися на 40%, майже удвічі зросла продуктивність праці [133, 134, 135]. Якщо темп зростання реального ВВП в 2004 р. складав 12,15%, то темп зростання об’єму промислового виробництва склав 12,5%. Тобто спостерігалося уповільнення промислового виробництва на фоні зростання реального ВВП, що свідчить про відсутність стабільного процесу використовування науково–технічного потенціалу галузей промисловості. В 2006 р. темпи зростання ВВП складали 102,6% [133, 134, 135]. Уповільнення зростання відбувалося, в основному, через зменшення інвестиційної і зовнішньої складової економічного розвитку, що привело до зниження виробництва коксу і продуктів нафтопереробки, металургійної промисловості. На скорочення виробництва останньої вплинуло послідовне зниження рівня цін і попиту на світових ринках українського експорту металопродукції. Але все таки промисловість, як і в попередні роки, займає значну частину у виробництві ВВП. В 2006 р. відбулося зниження основних економічних показників. Головна причина – це відсутність стабільної стратегії розвитку країни, яка привела до нестабільності економічних процесів. Свідоцтвом цього є характеристика інноваційної діяльності промислових підприємств. Особливо вражаючим є показник питомої ваги підприємств, які упроваджували інновації в 2006 р. (8,2%), що нижче за порогове значення (25%) і нижче за аналогічний показник розвинутих країн (70–80%) [133, 134, 135, 136]. Такий стан справ в інноваційній діяльності впливає на динаміку промислового виробництва. Позитивною можна вважати тенденцію, коли відбувається збільшення темпів зростання продукції оброблювальної промисловості порівняно з добувною, особливо темпів зростання продукції машинобудування в цілому і виробництва електричного та електронного устаткування. Зокрема в 2004 р. зафіксовано найбільший темп зростання порівняно з іншим промисловим виробництвом – 149,3%, в 2006 р. індекс об’єму продукції машинобудування знизився до 107%, а виробництво електричного і електронного устаткування – до 90,8% [133, 134, 135, 136]. В порівнянні з розвинутими країнами галузева структура української промисловості дуже обтяжлива виробництвом первинних сировинних ресурсів і напівфабрикатів. В той же час питома вага продукції машинобудування, яка є основою інноваційного розвитку промисловості, нижче, ніж у розвинутих країн в 2 – 3 рази.