Аналіз та оцінка діяльності суб’єктів малого бізнесу у Закарпатській області

Аналіз та оцінка діяльності суб’єктів малого бізнесу у Закарпатській області Підтримка становлення та розвитку малого бізнесу є одним з визначальних пріоритетів державної політики. Проте дієвість заходів політики підтримки малого бізнесу виявилась недостатньою, певною мірою це обумовлено тим, що цей процес здійснюється без урахування регіональних особливостей. Для врахування природних, економічних, соціально-демографічних та історично-етнічних умов та факторів, які впливають на формування та розвиток цього сектору економіки, необхідно спочатку дослідити специфіку певного регіону. Розглянемо загальноекономічну характеристику конкретного регіону. Закарпатська область розміщена на південному заході України. Вона межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією, а також з Львівською та Івано-Франківською областями країни. Таке положення надає їй низку геоекономічних переваг у зовнішньоекономічній діяльності. Область утворена в січні 1946 року. За територіально-адміністративним устроєм Закарпаття поділяється на 13 районів, 11 міст, з них 5 обласного значення, 19 селищ міського типу, 307 сільських рад. В області 609 населених пунктів, з яких 193 мають статус гірських [148; c.5]. Для Закарпаття характерна значна внутрішньорегіональна диференціація за рівнем розвитку, що впливає на розміщення і територіальну структуру господарства регіону. Територіальні диспропорції пов’язані, насамперед, із наявністю слаборозвинених проблемних гірських територій та малих міст, а також значною різницею у рівні розвитку адміністративних районів області. Різниця у рівнях розвитку адміністративних районів області проявляється насамперед у рівні ділової активності. За цим показником провідні позиції займають міста Ужгород, Мукачево, Виноградівський, Мукачівський, Рахівський, Тячівський та Ужгородський райони, де функціонує найбільша кількість суб`єктів ЄДРПОУ та діючих суб`єктів малого підприємництва на 10 тис. населення. Найменша їх кількість знаходиться у Хустському, Виноградівському та Іршавському районах. Іноземні інвестиції спрямовуються, як правило, у більш економічно розвинені регіони. По залученню прямих іноземних інвестицій на одну особу станом на 01.10.08 різниця становила серед міст 4,4 рази (мінімальний м. Хуст – 346,7 дол. США, максимальний м. Чоп – 1523 дол. США), серед районів цей показник становив 45 разів (мінімальний Хустський – 22 дол. США, максимальний Ужгородський район – 992,1 дол. США)[149; c. 7]. Свідченням наявних територіальних диспропорцій в регіоні є також висока частка зареєстрованого безробіття, насамперед у гірських районах – Воловецькому (10,4%), Міжгірському (7,6%), Перечинському (6,6%), Рахівському (6,1%) і Великоберезнянському (6,0%). Найвищим рівень безробіття станом на 01.01.2007 р. був у Воловецькому районі – 10,4%, найнижчим – в Ужгородському районі – 1,0%. [149; c. 318]. Диспропорція у розвитку інфраструктури негативно впливає на конкурентоспроможність територій, знижує рівень інвестиційної привабливості. Окремим проблемним зрізом територіального розвитку регіону є малі міста. В області налічується 9 малих міст: Берегово, Виноградово, Іршава, Перечин, Рахів, Свалява, Тячево, Хуст, Чоп, у яких проживає 156,9 тис. чоловік, що становить 12,6 % населення області. Проблеми розвитку малих міст Закарпатської області пов’язані з низьким рівнем забезпеченості місцевих бюджетів власними доходами; недостатнім розвитком соціальної інфраструктури, сфери обслуговування, житлово-комунального, готельного, дорожнього і транспортного господарства; обмеженістю вибору професій та місць прикладання праці, що ускладнює ситуацію на ринку праці; працевлаштуванням неконкурентоспроможних на ринку праці груп населення (інвалідів, молоді, осіб передпенсійного віку); низьким рівнем технічного оновлення та інноваційної діяльності; створенням сприятливого клімату для залучення інвестицій в економіку.