Прогнозування економічних показників екологічного ризику

Прогнозування економічних показників екологічного ризику Рішення задачі прогнозування ризиків припускає збір інформації стосовно складу і характеру можливих небезпек, їх джерел, причин і чинників, що обумовлюють прояв відповідних несприятливих подій, а також інформації про об'єкт, його ресурсний потенціал, можливі види збитку. При прогнозуванні конкретного ризику враховують деякі загальні принципи і обмеження, висунуті суспільством у відношенні величини прийнятного ризику. Одним з найважливіших серед них є принцип ALAPA (as low as practically achievable – "настільки низько, наскільки це технічно можливо"), сутність якого полягає в прагненні знизити рівень небезпеки настільки, наскільки цього можна досягти практично. Відповідно до цього принципу будь-який рівень ризику розглядається як реально існуючий, якщо є можливість його зменшити. Однак варто розуміти, що існування принципової можливості зниження ризику не еквівалентно доцільності цієї дії. Розуміння цього факту відбито в принципі ALARA (as low as reasonable – "настільки низько, наскільки прийнятно виходячи з розумних міркувань"), що виражає прагнення знизити рівень небезпеки до розумного рівня. Принцип ALARA затверджує, що варто брати до уваги тільки ті ризики, скорочення яких доцільно з економічних чи соціальних причин, тобто факт існування ризику визнається, якщо його рівень перевищує прийнятні для об'єкта значення. Взагалі, для кожного об'єкта верхня межа прийнятного ризику досить індивідуальна. Як правило, вона визначається величиною припустимих непередбачених витрат його функціонування (для промислових об'єктів), ступенем стійкості стосовно сили антропогенного впливу (для природних комплексів), співвідношенням витрат і вигод, пов'язаних зі зниженням ризику.