Оцінка рівня стійкості підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності машинобудівної галузі

Оцінка рівня стійкості підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності машинобудівної галузі Основою забезпечення стійкого функціонування підприємств, особливо для таких, які працюють на зовнішніх ринках, є підтримка їх стабільного функціонування сьогодні та накопичення достатнього потенціалу для розвитку у майбутньому. Це зумовлюється високою кількістю загроз здійсненню зовнішньоекономічної діяльності на зовнішніх ринках, а стабільність функціонування та розвитку підприємств, в багатьох випадках, зумовлюється результатами від ЗЕД, що було доведено та обґрунтовано у першому розділі дисертаційного дослідження. Тому забезпечення стійкого функціонування підприємств, особливо таких, які працюють з зовнішніми ринками, повинно здійснюватися у визначеному полі стійкості, вихід за межі якого означатиме небезпечне функціонування, для здійснення ефективного управління стійким функціонуванням підприємства-суб’єкта ЗЕД. У першому розділі дисертаційного дослідження було визначено, що порушення стійкості функціонування підприємства – суб’єкта ЗЕД повинно визначатися проходженням певних «точок виникнення нестійкості функціонування підприємства» та обґрунтовано необхідність визначення наведених точок, що потребує відповідної оцінки, економічної інтерпретації та визначення за допомогою узагальнюючого показника рівня стійкості. У сучасній економічній літературі [8,14,33,67,124,144] підходи щодо визначення узагальнюючих показників рівня стійкості підприємства сформульовані та визначенні дуже чітко. Найвідоміші в економічній літературі два методи щодо оцінки рівня стійкості підприємств. Індикаторний метод передбачає, що рівень стійкості підприємства визначається за допомогою індикаторів. Оцінка стійкості встановлюється за результатами порівняння абсолютного та відносного їх значень. Оцінка рівня стійкості підприємства-суб’єкта ЗЕД на підставі індикаторного підходу передбачає визначення індикаторів з високим ступенем точності бази порівняння. Саме рівень точності індикаторів є проблемою, так як особливості функціонування підприємства не завжди враховуються. Це викликає необхідність постійного уточнення індикаторів в залежності від впливу зовнішнього середовища та проведення достатньо складних розрахунків. Іншим найрозповсюдженішим методом є таксономічний аналіз, який дозволяє вимірювати багатомірні об’єкті, а отримані результати є дуже сприятливим для аналізу дають можливість економічної інтерпретації. Безумовною перевагою використання даного методу є відносна простота алгоритму розрахунку та забезпечення адекватності у моделюванні та економічній інтерпретації отриманих розрахунків. Недоліками використання цього методу є формування системи показників для розрахунку узагальнюючого показника рівня стійкості та віднесення показників розрахунку до стимуляторів чи дестимуляторів, що в результаті може призвести до суттєвого відхилення отриманих розрахункових значень. Оцінку рівня стійкості автором пропонується здійснювати на підставі розрахунку узагальнюючого показника рівня стійкості підприємства – суб’єкта ЗЕД ( ) [58]. Цей показник автором розуміється як кількісна характеристика здатності підприємства-суб’єкта ЗЕД забезпечувати стабільність свого функціонування і розвиток відповідно до визначених критеріїв стійкості методами таксономічного аналізу. Щодо критерію оцінки рівня стійкості підприємства в сучасній економічній літературі існують різні підходи [50,119,145]. Критерій оцінки рівня стійкості підприємства-суб’єкта ЗЕД повинен не просто констатувати наявність стійкості, а й оцінити її рівень. Так, визначення критерію може бути зведено до констатації стійкості, що означатиме суб’єктивність оцінки. Саме тому пропозиція автора полягає у необхідності проведення кількісної оцінки рівня стійкості підприємства-суб’єкта ЗЕД при підготовці та плануванні ЗЕД з урахуванням основних показників діяльності підприємства та впливу чинників зовнішнього середовища. Метою оцінки рівня стійкості підприємства-суб’єкта ЗЕД має бути визначення реального стану підприємства в конкурентному середовищі. Завданням оцінки рівня стійкості підприємства-суб’єкта ЗЕД має бути отримання розрахункових значень узагальнюючого показника рівня стійкості, визначення інтервалів зміни рівня стійкості для досягнення мети оцінки. Ця оцінка повинна враховувати такі положення: 1) Створення комплексу кількісних та якісних показників, які максимально охоплюють всі сфери діяльності підприємства – суб’єкта ЗЕД; 2) Проведення економічної інтерпретації отриманих розрахункових значень узагальнюючого показника рівня стійкості підприємства-суб’єкта ЗЕД ( ), розробки інтервалів змін рівня стійкості підприємства – суб’єкта ЗЕД. вся работа находится по ссылке http://diplomukr.com.ua/raboti/20672?mod=dissertations