Сутність і зміст поняття «фінансовий результат»

Сутність і зміст поняття «фінансовий результат» Розв’язання низки проблемних питань щодо розвитку вітчизняної економіки на сучасних ринкових засадах зумовлює необхідність розгляду основної організаційної ланки народного господарства, якою можна вважа-ти підприємство. І це не випадково, бо в сучасних умовах господарювання підприємство не лише виступає осередком, а й є відповідальним центром найважливіших процесів економічної діяльності суспільства, дієвість якого і визначає сталість економічного розвитку в цілому. Підґрунтям такого ви-значення є те, що саме на підприємстві створюється нова вартість, на ос-нові якої, завдяки її розподілу та перерозподілу, формуються доходи всіх інших суб'єктів економічних відносин. Важливе значення в такому процесі відіграють фінансові питання загальної проблематики функціонування су-часного підприємства, бо створення нової вартості, її розподіл і перерозпо-діл, у цілому, підпорядковуються взаємному руху ресурсів, продуктів праці, грошових та фінансових потоків. Разом з цим ефективна й раціональна фі-нансова діяльність сприяє реалізації основного принципу господарювання – самостійності підприємства. Отже, багатогранність завдань, які виникають у такому аспекті та по-требують своєчасного розв’язання, пов’язана з тим, що загалом діяльність підприємства визначається цілою низкою господарських операцій – почи-наючи з придбання факторів виробництва та закінчуючи реалізацією виро-бленої продукції. При цьому значний обсяг наукових праць або розкриває первинний апарат формалізації категорійного та понятійного визначення процесів, які відбуваються у фінансовій сфері діяльності підприємства, або присвячено питанням фінансової сталості підприємств, удосконаленню фі-нансового управління різних суб’єктів господарювання, що є первинною ос-новою сталого впровадження не лише фінансової, а й виробничої сфери діяльності підприємства. Зокрема, аналізу розуміння сутності фінансових ресурсів, їх розмі-щення з метою вирішення завдань раціонального та оптимального викори-стання таких ресурсів присвячено дослідження В. Опаріна [108]. Сутність і зміст таких понять, як «фінансові ресурси» та «фінансові потоки», з погляду визначення сталих засад фінансового управління різни-ми суб’єктами господарювання розкриває у своїх роботах Г. М. Азаренкова [2; 3]. За мету дослідження беруть обґрунтування доцільності вибору тих або інших кількісних методів моделювання фінансових процесів в умовах невизначеності та відповідно розробку комплексу моделей антисипативно-го управління фінансовою діяльністю підприємства, що забезпечує стабілі-зацію його функціонування й розвитку, такі вчені, як Т. С. Клебанова та Н. Д. Богоніколос [67; 173]. Поряд із цим Ю. А. Путятін, О. І. Пушкар, О. М. Тридід [129], В. М. Колес-нікова [72] розглядають сутність та зміст управління фінансами промисло-вого підприємства, механізм його реалізації. Звичайно, наведені роботи є досить важливим і необхідним напрям-ком дослідження фінансових аспектів функціонування або розвитку певного суб’єкта господарювання, бо сприяють визначенню та обґрунтуванню конк-ретних шляхів здобуття намічених цілей. Проте узагальненим визначенням розкриття стійкості підприємства, його здатності до розвитку, на думку ав-тора, є поняття фінансового результату, яке поєднує в собі такі найбільш головні чинники основної мети діяльності будь-якого підприємства, як до-ходи та витрати. Означене ґрунтується, перш за все, на розгляді підприєм-ства, згідно з Господарським кодексом України, як самостійного суб'єкта господарювання, створеного компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задово-лення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльнос-ті з метою одержання прибутку [39]. До того ж, потреби у власних фінансо-вих ресурсах для формування й ефективного використання всіх господар-ських засобів, розширення виробництва і поліпшення соціально-культурної сфери підприємства повинні задовольнятися, в першу чергу, за рахунок грошових надходжень від власної діяльності й реалізації продукції, робіт та послуг. Тобто, припускаючи, що вкладені ресурси окупаються прибутком, фінансовий результат і розглядається переважно з погляду головних чин-ників основної мети діяльності будь-якого підприємства – його доходів та витрат. Однак, визначаючи дохід і витрати як основні складові формування та визначення фінансового результату, й досі в науковій літературі ведуться дискусії щодо більш розширеного обґрунтування такого поняття, як «фінан-совий результат». У підсумку це й визначає наявність різних його узагаль-нень. Зокрема, в теорії бухгалтерського обліку, де фінансовий результат є однією з основних складових дослідження, для таких вчених, як Е. Дегранж, Д. Л. Кріпп, Ф. Шер, така дефініція та підходи до її визначення складають зміст предмета бухгалтерського обліку, для інших (Ф. Беста, Ж. Б. Дюмарше) – лише різницю між грошовими надходженнями і грошо-вими виплатами [14; 16]. Утім при розгляді змістовності фінансового результату майже всі до-слідники переходять до більш ґрунтовного визначення його складових, зо-середжуючи увагу, насамперед, на процесах формування фінансового ре-зультату. Це не лише підкреслює необхідність проведення додаткових тео-ретичних узагальнень щодо більш повного розкриття змістовності та сут-ності фінансового результату як ключової економічної дефініції, а й визна-чає складність поставленого завдання. Певним підтвердженням означено-го може бути визначення цілей аналізу фінансового результату діяльності підприємства, серед яких зазвичай виокремлюють такі, як [4; 17]: системний контроль за виконанням планів реалізації продукції та отримання прибутку; виявлення факторів, що впливають на обсяг реалізації й отримання певного фінансового результату; розкриття резервів збільшення обсягів реалізації продукції та обґрун-тування заходів щодо використання виявлених резервів. вся работа находится по ссылке http://diplomukr.com.ua/raboti/20673?mod=dissertations