Удосконалення категоріального апарату фонду оплати праці

Удосконалення категоріального апарату фонду оплати праці З одного боку, заробітна плата відображає частину розподільчих відносин, що виникають на підприємстві з приводу розподілу доданої вартості. З іншого, заробітна плата формується на ринку праці в процесі придбання робочої сили як наслідок взає-модії попиту і пропозиції. Визначення 1-5 відображають розподільчий характер заробітної плати. Визначення 1,5 через розподільчий характер заробітної плати фіксують її цільове призначення на забезпечення відтворення робочої сили. Відомо, що елементи економічної категорії мають включати: емпіричний об’єкт (чи групу емпіричних об’єктів); систему взаємозв’язків, що поєднує емпіричний об’єкт категорії з такими ж об’єктами інших категорій; відносини чи властивості, які характеризують емпіричний об’єкт категорії [7, с.111]. Емпіричним об’єктом при реалізації підходу А при визначенні заробітної плати як економічної категорії, виступають економічні відносини. Оскільки заробітна плата як явище існує на мікроекономічному рівні, то дані економічні відносини виникають між власником підприємства (чи його представником) і працівником. При реалізації підходу Б емпіричним об’єктом є вартість (ціна) робочої сили, що формується на ринку праці. До системи взаємозв’язків емпіричного об’єкту категорії заробітної плати з емпіричними об’єктами інших категорій при реалізації підходу А належить взаємозв’язок із категорією доданої вартості, оскільки саме додана вартість підлягає розподілу на підприємстві в процесі формування заробітної плати. М.М. Баб´як, Л.А. Пешенкова, А.В. Рибчук [8, с.89] до таких взаємозв’язків зараховують зв’язок із категорією суспільного продукту, часткою якого є додана вартість. Таким чином, через категорію доданої вартості категорія заробітної плати пов’язана із системою фінансових категорій. До системи взаємозв’язків емпіричного об’єкту категорії заробітної плати з емпіричними об’єктами інших категорій при реалізації підходу Б належить взаємозв’язок із процесом відтворення робочої сили. При реалізації підходу А відносини чи властивості, які характеризують емпіричний об’єкт категорії заробітної плати, полягають у її еквівалентності кількості витраченої праці під час створення матеріального блага або конкретного товару, або витрат робочого часу при наданні послуги. При реалізації підходу Б відносини чи властивості, які характеризують емпіричний об’єкт категорії заробітна плата, полягають у її достатності для забезпечення придбання життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили відповідно до рівня, прийнятого у даному економічному середовищі. Таким чином, реалізація двох принципових підходів дає змогу виокремити два визначення заробітної плати. Причому, підходу А відповідають визначення 1-5 (визначення 1 є найбільш повним і достатнім), а підходу Б відповідає визначення 6. Визначення 2-5, на нашу думку, слід віднести до таких, що в не достатній мірі відображають сутність категорії заробітної плати (вони не містять всіх необхідних елементів), а отже, можуть бути виключені з подальших логічних конструкцій. Емпіричним об’єктом категорії заробітної плати, на нашу думку, є економічні відносини між власником підприємства (або його представником) і працівником, оскільки навіть при реалізації підходу Б вартість (ціна) робочої сили формується в тому числі в результаті відносин, що виникають між власником підприємства і працівником при придбанні робочої сили. Ключовою категорією при формуванні визначення категорії заробітної плати, яке б враховувало б обидва принципові підходи є категорія суспільного продукту. З одного боку, при реалізації підходу А суттєві взаємозв’язки з емпіричним об’єктом категорії заробітної плати виникають з категорією доданої вартості, що входить до складу категорії суспільного продукту. З іншого боку, при реалізації підходу Б суттєві взаємозв’язки емпіричного об’єкту категорії заробітної плати виникають з категорією фонду індивідуального споживання, тобто, також з частиною суспільного продукту. Логічним є визначити як категорію, для якої виникають суттєві взаємозв’язки з емпіричним об’єктом категорії заробітної плати, категорію суспільного продукту. Властивостями, які характеризують емпіричний об’єкт категорії заробітної плати, є її еквівалентність кількості і якості витраченої праці та грошову форму. Наведені логічні конструкції дають змогу сформулювати наступне визначення категорії заробітної плати: „Заробітна плата  це категорія, що відображає економічні відносини між власником підприємства (або його представником) і працівником підприємства з приводу розподілу частини суспільного продукту, вираженої у грошовій формі, до індивідуального фонду споживання працівника еквівалентно кількості і якості витраченої праці.” Зазначене формулювання поєднує обидва принципові підходи до розуміння сутності заробітної плати і не зустрічалось раніше. Правова категорія заробітної плати має суттєві відмінності за всіма обов’язковими елементами категорії. Зокрема, емпіричним об’єктом правової категорії заробітної плати є „винагорода за виконану роботу” [138, с.79; 97, с.84]; система взаємозв’язків, що поєднує емпіричний об’єкт категорії з такими ж об’єктами інших категорій представлена трудовими правовідносинами між роботодавцем і працівником; властивості, які характеризують емпіричний об’єкт категорії, полягають у грошовій формі такої винагороди та еквівалентному характері винагороди. Щоправда, на думку І. Лаптія, еквівалентний характер винагороди порушує необхідність включати до правової категорії заробітної плати виплати стимулюючого характеру, як це випливає із ст. 2 Закону України «Про оплату праці» або в п. 1.2. Інструкції зі статистики заробітної плати [70, с.3]. Таким чином, правова категорія заробітної плати пов’язана із економічною категорією заробітної плати, сформульованою відповідно до підходу Б, оскільки вони мають спільні елементи (емпіричний об’єкт і властивості, які характеризують емпіричний об’єкт категорії). Якщо розглядати систему взаємозв’язків між правовою категорією заробітної плати і економічною категорією заробітної плати, сформульованою в даному дисертаційному дослідженні (рис. 3.2), із спільних елементів залишається тільки властивості, що характеризують економічний об’єкт даних категорій. Категорія фонду оплати праці, на нашу думку, не є достатньо сформульованою, оскільки не існує узгодженого визначення фонду оплати праці, не описано систему взаємозв’язків даної категорії з іншими економічними категоріями, не розроблено систему класифікації фондів оплати праці. вся работа находится по ссылке http://diplomukr.com.ua/raboti/20662?mod=dissertations