Джерела формування фінансових ресурсів

      Обґрунтовано, що визначальним чинником успішного плину виробництва в агроформуваннях є достатність високоліквідних активів. Таким чином, перед кожним агроформуванням постає проблема пошуку витоків високоліквідних активів. Від оптимального, раціонального своєчасного залучення високоліквідних активів в достатніх масивах залежить платоспроможність та результативність і здобутки господарського функціонування агроформувань.

      Специфіка функціонування агроформувань зумовлює певну необхідність залучення певних масивів коштів. Їх сегмент у витоках високоліквідних активів є істотним (рис. 2.7).

      Велика різнобарвність компонентів витоків високоліквідних активів зумовлює їх блокування, що сприятиме більш ретельному і досконало-логічному розтину організації процесу їх конденсації та виявленню завуальованих чинників впливу (табл. 2.6).

      Ми вважаємо, що слід розмежовувати умовно власні витоки. У масиві виручки агроформувань певний сегмент складають кошти на сплату податків, оплату праці та різноманітних зборів, плату за кредит тощо. Існує певний відтинок часу від надходження виручки на рахунки агроформувань чи в касу, та її визискуванням і спрямуванням на оплату вказаних платежів. Таким чином, певний відтинок часу, ці кошти, можуть спрямовуватись на операційне фінансування агроформувань.

      При чому, вказані кошти мають всі прикметні ідентифікатори високоліквідних активів, а саме: цільове призначення, витоки, мету, напрямок спрямування. Приходячи разом з виручкою, вони за суттю, є ніби власними коштами агроформувань, хоча й чимчикують через нього транзитом. Їх слід називати умовно власними. Їх доцільно використовувати для операційного фінансування з метою зменшення запозичень.

      http://diplomukr.com.ua/raboti/21211?mod=dissertations